Нове дослідження припускає, що Венера може бути геологічно активною планетою з унікальним механізмом внутрішнього руху. Вчені вважають, що замість традиційної тектоніки плит, яка характерна для Землі, на Венері відбувається процес повільного перемішування кори, що підтримує вулканічну активність.
На поверхні Венери виявлено понад 85 000 вулканів — це найбільша кількість серед усіх планет Сонячної системи. Проте довгий час залишалося незрозумілим, як ця активність могла зберігатися без руху плит, які зазвичай відповідають за вивільнення тепла в надрах планети.
Дослідники припускають, що кора Венери може поводитися як мозаїка — з окремими блоками, які повільно зміщуються один відносно одного, створюючи напруження й розігрів матеріалу під поверхнею. Це, в свою чергу, призводить до появи лавових потоків і вивержень вулканів, навіть за відсутності великих розломів.
Якщо ці припущення підтвердяться, це означатиме, що Венера досі є геологічно «живою» планетою, а її надра залишаються активними. Це відкриває нові горизонти для вивчення еволюції планет, які не мають класичної тектоніки плит, але здатні утримувати внутрішнє тепло протягом мільярдів років.
Такі висновки також мають значення для оцінки потенційної придатності Венери до життя в минулому. Надалі космічні місії, зокрема орбітальні зонди та спускові апарати, зможуть детальніше дослідити структуру планети й підтвердити або спростувати цю гіпотезу.
Нове дослідження припускає, що Венера може бути геологічно активною планетою з унікальним механізмом внутрішнього руху. Вчені вважають, що замість традиційної тектоніки плит, яка характерна для Землі, на Венері відбувається процес повільного перемішування кори, що підтримує вулканічну активність.
На поверхні Венери виявлено понад 85 000 вулканів — це найбільша кількість серед усіх планет Сонячної системи. Проте довгий час залишалося незрозумілим, як ця активність могла зберігатися без руху плит, які зазвичай відповідають за вивільнення тепла в надрах планети.
Дослідники припускають, що кора Венери може поводитися як мозаїка — з окремими блоками, які повільно зміщуються один відносно одного, створюючи напруження й розігрів матеріалу під поверхнею. Це, в свою чергу, призводить до появи лавових потоків і вивержень вулканів, навіть за відсутності великих розломів.
Якщо ці припущення підтвердяться, це означатиме, що Венера досі є геологічно «живою» планетою, а її надра залишаються активними. Це відкриває нові горизонти для вивчення еволюції планет, які не мають класичної тектоніки плит, але здатні утримувати внутрішнє тепло протягом мільярдів років.
Такі висновки також мають значення для оцінки потенційної придатності Венери до життя в минулому. Надалі космічні місії, зокрема орбітальні зонди та спускові апарати, зможуть детальніше дослідити структуру планети й підтвердити або спростувати цю гіпотезу.