109
Китайські вчені виявили, що мантія на зворотному боці Місяця містить значно менше води, ніж на ближньому. Це відкриття базується на аналізі базальтових порід, зібраних автоматичною місією Chang’e-6, і вказує на існування глибокого водного розриву між двома півкулями супутника Землі. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, відкривають нові перспективи в розумінні походження та геологічної еволюції Місяця.
Команда під керівництвом професора Ху Сена з Китайської академії наук виявила, що вихідна мантія, з якої походять зразки з басейну Південний полюс — Ейткен, містить лише 1−1,5 мкг води на грам. Для порівняння, породи з ближнього боку Місяця, зокрема з території Procellarum KREEP Terrane, демонструють значно вищі концентрації — до 200 мкг/г. Таке різке розходження вказує на потенційну глибоку внутрішню асиметрію Місяця.
У межах дослідження вчені аналізували водний вміст і ізотопи водню в мінералах апатиту та включеннях розплаву. Це вперше дозволило безпосередньо виміряти воду у зразках зворотного боку Місяця. Отримані дані також показали, що в магматичних процесах вода й торій поводяться як несумісні елементи, що частково пояснює їх меншу присутність у мантії зворотного боку.
Це відкриття має потенціал змінити наукове уявлення про формування Місяця. Водний розрив між півкулями може бути свідченням впливу масштабного зіткнення, яке, за однією з провідних теорій, і призвело до утворення супутника Землі. Асиметрія у водному складі може допомогти уточнити цю гіпотезу, вказуючи на складну історію акреції та термічної еволюції Місяця.
Зібрані дані також мають практичне значення — зокрема, для майбутніх пілотованих і автоматичних місій. Визначення регіонів з більшою концентрацією води є критично важливим для розробки систем підтримки життя та видобутку ресурсів під час довготривалих місячних експедицій.
Китайські вчені виявили, що мантія на зворотному боці Місяця містить значно менше води, ніж на ближньому. Це відкриття базується на аналізі базальтових порід, зібраних автоматичною місією Chang’e-6, і вказує на існування глибокого водного розриву між двома півкулями супутника Землі. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, відкривають нові перспективи в розумінні походження та геологічної еволюції Місяця.
Команда під керівництвом професора Ху Сена з Китайської академії наук виявила, що вихідна мантія, з якої походять зразки з басейну Південний полюс — Ейткен, містить лише 1−1,5 мкг води на грам. Для порівняння, породи з ближнього боку Місяця, зокрема з території Procellarum KREEP Terrane, демонструють значно вищі концентрації — до 200 мкг/г. Таке різке розходження вказує на потенційну глибоку внутрішню асиметрію Місяця.
У межах дослідження вчені аналізували водний вміст і ізотопи водню в мінералах апатиту та включеннях розплаву. Це вперше дозволило безпосередньо виміряти воду у зразках зворотного боку Місяця. Отримані дані також показали, що в магматичних процесах вода й торій поводяться як несумісні елементи, що частково пояснює їх меншу присутність у мантії зворотного боку.
Це відкриття має потенціал змінити наукове уявлення про формування Місяця. Водний розрив між півкулями може бути свідченням впливу масштабного зіткнення, яке, за однією з провідних теорій, і призвело до утворення супутника Землі. Асиметрія у водному складі може допомогти уточнити цю гіпотезу, вказуючи на складну історію акреції та термічної еволюції Місяця.
Зібрані дані також мають практичне значення — зокрема, для майбутніх пілотованих і автоматичних місій. Визначення регіонів з більшою концентрацією води є критично важливим для розробки систем підтримки життя та видобутку ресурсів під час довготривалих місячних експедицій.
