115
Нові результати аналізу зразків місячної породи, доставлених на Землю китайською місією «Чан’є-6», підтверджують одну з найдавніших гіпотез про походження Місяця — теорію гігантського удару. Згідно з нею, супутник Землі утворився приблизно 4,5 мільярда років тому внаслідок зіткнення молодої планети з протопланетою розміром з Марс. Частина викинутих уламків сформувала Місяць.
Модуль «Чан’є-6» приземлився на зворотному боці Місяця в кратері Південний полюс-Ейткен — найбільшій ударній формації в Сонячній системі діаметром понад 2 500 км. Це була перша в історії місія, яка доставила на Землю зразки саме зі зворотного боку супутника. Дослідження показали: в мантії цього регіону міститься вкрай мало води — лише від 1 до 1,5 мікрограмів на грам зразка, що суттєво нижче за вміст води у зразках з ближнього боку Місяця, де фіксували до 200 мкг/г.
Ця нерівномірність підтверджується й іншими геохімічними відмінностями. Зокрема, на ближньому боці фіксують вищі концентрації торію — хімічного елемента, який, як і вода, залишається в магмі під час кристалізації мінералів. Брак торію на зворотному боці вказує на вищий ступінь сухості тамтешньої мантії.
Науковці припускають, що ця асиметрія могла виникнути внаслідок самого зіткнення, яке спричинило утворення Місяця, або ж вона є наслідком різного часу формування частин мантії. В одному випадку удар розподілив воду нерівномірно, в іншому — старіші шари могли мати природно нижчий вміст летких речовин.
Ці дані є важливим внеском у розуміння не лише формування Місяця, а й ширших процесів акреції й еволюції тіл у Сонячній системі. Вони також збагачують наукову базу для майбутніх місячних місій і досліджень внутрішньої структури супутника Землі.
Нові результати аналізу зразків місячної породи, доставлених на Землю китайською місією «Чан’є-6», підтверджують одну з найдавніших гіпотез про походження Місяця — теорію гігантського удару. Згідно з нею, супутник Землі утворився приблизно 4,5 мільярда років тому внаслідок зіткнення молодої планети з протопланетою розміром з Марс. Частина викинутих уламків сформувала Місяць.
Модуль «Чан’є-6» приземлився на зворотному боці Місяця в кратері Південний полюс-Ейткен — найбільшій ударній формації в Сонячній системі діаметром понад 2 500 км. Це була перша в історії місія, яка доставила на Землю зразки саме зі зворотного боку супутника. Дослідження показали: в мантії цього регіону міститься вкрай мало води — лише від 1 до 1,5 мікрограмів на грам зразка, що суттєво нижче за вміст води у зразках з ближнього боку Місяця, де фіксували до 200 мкг/г.
Ця нерівномірність підтверджується й іншими геохімічними відмінностями. Зокрема, на ближньому боці фіксують вищі концентрації торію — хімічного елемента, який, як і вода, залишається в магмі під час кристалізації мінералів. Брак торію на зворотному боці вказує на вищий ступінь сухості тамтешньої мантії.
Науковці припускають, що ця асиметрія могла виникнути внаслідок самого зіткнення, яке спричинило утворення Місяця, або ж вона є наслідком різного часу формування частин мантії. В одному випадку удар розподілив воду нерівномірно, в іншому — старіші шари могли мати природно нижчий вміст летких речовин.
Ці дані є важливим внеском у розуміння не лише формування Місяця, а й ширших процесів акреції й еволюції тіл у Сонячній системі. Вони також збагачують наукову базу для майбутніх місячних місій і досліджень внутрішньої структури супутника Землі.
