69
“Мона Ліза”, також відома під назвою “Джоконда”, стала однією з найвидатніших картин італійського художника Леонардо да Вінчі, пише Успіх in UA.
Витвір мистецтва, навколо якого і досі існує безліч легенд, був написаний приблизно у 1503 році та вважається одним із найбезцінніших творів живопису.
Рівно 113 років тому, 21 серпня, портрет було викрадено Вінченцо Перуджем, який склив рами для картин, із найбільшого музею Франції – Лувру. Мало хто знає, проте саме ця подія зробила полотно всесвітньовідомим, адже раніше ним захоплювалась лише невелика кількість поціновувачів мистецтва.
Після довготривалих досліджень із використанням сучасних технологій, експертам вдалося з’ясувати, що першопочатково “Джоконда” мала дещо інший вигляд. За припущенням науковців, Леонардо да Вінчі переробив полотно, аби довести його до ідеалу, повідомляє uainfo.org.
Колишній імператор Франції був головним поціновувачем унікальної картини. Проголосивши себе правителем, Наполеон Бонапарт забрав “Мону Лізу” з Лувру та розмістив у своєму палаці Тюїльрі, де вона провисіла протягом чотирьох років.
Згідно з однією із найрозповсюдженіших теорій про особу, чий образ відтворив Леонардо да Вінчі, картина є портретом доньки багатого торговця шовком Лізи Герардіні дель Джокондо. Існує припущення, що чоловік панянки замовив роботу в 1503 році. Це пояснює повну назву витвору мистецтва “Портрет пані Лізи дель Джокондо”, або ж скороченого варіанту “Джоконда”. Проте деякі мистецтвознавці запевняють, що італійський художник намалював власний автопортрет, але в образі жінки.
Коли науковці знайшли стародавню репродукцію відомого полотна, вони дійшли висновку, що картина була значно ширшою. З невідомих причин, її бокові частини були обрізані, тож сучасний розмір становить 76,8х53 сантиметри, а вага – 8 кілограмів.
Протягом тривалого часу існувало декілька припущень, чому жінка, зображена на портреті, не має брів. Деякі фахівці вважали, що така особливість у зовнішності відповідала тогочасним стандартам краси, проте інші запевняли: художник просто не встиг завершити роботу. Проте у 2007 році науковці провели цифрове сканування “Мони Лізи”, яке показало, що панянка мала чітко промальовані брови та вії. Можливо, з часом дрібні елементи втратили свій колір або ж були ненароком видалені під час реставрацій.
У більшості випадків художники підписують свої роботи, зазначаючи дату та ініціали. Проте на “Джоконді” відсутні будь-які позначки. Найцікавішим є те, що навіть в особистих щоденниках да Вінчі немає жодної згадки про портрет, проте велика кількість історичних документів підтверджують його авторство.
У 1956 році один із поціновувачів мистецтва облив кислотою “Мону Лізу”, унаслідок чого постраждала нижня частина полотна. Також, якщо уважно подивитися на картину, то на лівому лікті панянки, зображеної на портреті, можна помітити невеликий дефект, що з’явився тоді, як один із відвідувачів кинув у неї камінь. Після кількох інцидентів витвір мистецтва помістили у броньоване скло, що здатне витримати постріл із вогнепальної зброї.
