292
Ці українці були частими відвідувачами шинка та корчми.
Українська мова багата на розмаїття прізвищ, які відображають різні аспекти життя наших предків. Більшість із них пов’язані із зовнішністю або професією людини. Проте є й такі, що закріпилися на основі звичок чи вподобань особи, пише Телеграф.
Цікаву інформацію про походження українських прізвищ можна знайти у книзі «Сучасні українські прізвища» Юрія Редька. Автор розкриває походження багатьох прізвищ, зокрема тих, що пов’язані з уподобанням до алкогольних напоїв.
Серед українських прізвищ є чимало таких, що вказують на любов до випивки. Наприклад, прізвище Нализько походить від дієслова «нализатись», що означає напитися. Цікаво, що префікс «на-» часто зустрічається у прізвищах, утворених від дієслів.
Прізвища Крамарук і Крамарчук можуть вказувати на те, що предки їхніх носіїв торгували алкоголем. Людину, яка продавала горілку та інші спиртні напої, називали шинкарем або корчмарем. Від цих слів утворилися прізвища Шинкар, Шинкарук та Шинкарюк. Останнє є фонетичним варіантом попереднього.
Варто зазначити, що подібні прізвища могли давати не лише тим, хто продавав алкоголь, але й тим, хто його активно споживав. До таких належать прізвища Цідибрага, Наливайко, Оковитий, Пияко та Непийпиво. Кожне з них має свою цікаву історію.
Прізвище Цідибрага, ймовірно, походить від звички «цідити» алкоголь, тобто пити його повільно, смакуючи. Наливайко може вказувати на людину, яка любила «наливати» собі чи іншим. Оковитий — це старовинна назва горілки, тож носії цього прізвища могли бути шанувальниками цього напою. Прізвище Пияко говорить саме за себе — його носій, швидше за все, любив випити.
Це яскравий приклад того, як народна творчість та спостережливість відобразилися у прізвищах. Вони не лише вказують на певні звички чи вподобання, але й зберігають у собі частинку історії та культури українського народу.
