277
Тімур Мірошниченко з дружиною Інною усиновили другу дитину – дівчинку Ангеліну. Днями подружжя забрали названу донечку додому, яка після евакуації дитбудинку перебувала у Польщі.
У коментарі ЖВЛ батько чотирьох дітей розповів, якого віку їхній новий член сім’ї та як сестричку прийняли біологічні Марк і Мія та Марсель, якого пара всиновила торік.
За словами Тімура, найбільше на сестричку чекала 6-річна Мія. «Я пам’ятаю, вона просто підійшла до нас і ствердно сказала: «Так, у мене в мене буде старша сестра, десь 8 років. Ми спатимемо в одній кімнаті, вона на верхній полиці», — поділився ведучий.
За збігом обставин, названій доньці Мірошниченків 8 років. Подружжя познайомилися з нею місяць тому, а днями забрали її в свою сім’ю. Під час вечірньої прогулянки зі всіма своїми дітьми з’ясувалося, що дівчинка ніколи не їла піцу.
«Вчора ввечері поки світла не було, гуляли на вулиці до 10 вечора. Ну і звісно, діти хочуть їсти, і ми замовили піцу. Їй 8 років і вона вперше їла піцу. І звісно, вона навіть не знала, як її тримати. Не можу сказати, що складний, але надзвичайно цікавий досвід, коли ти пояснюєш очевидні, здавалося б, речі дитині, яка старша, ніж твої попередні діти», — сказав Тимур.
У спільному дописі в Instagram пара розповіла подробиці тривалого процесу удочеріння.
«15 травня в Міжнародний день сім’ї я їхала у справах і застрягла в заторі на Парковій дорозі, — ділиться Інна. — Вирішила не витрачати час і подзвонити в одну зі служб у справах дітей. Трубку підняли, а я не очікувала. Прошу почекати і починаю швидко за кермом заходити на сайт Мінсоцполітики, сортувати анкети дітей за віком 8-12, і першою серед всіх бачу її імʼя. Ангеліна. Ангел-Інна. Це наш ангел, точно наш. Питаю, чи актуальна анкета? «Так. Краще приїжджайте. Поговоримо. Я дуже хочу, аби всі мої діти були в сім’ях». Це мене так зачепило».
Перша зустріч із названою донькою відбулася через півтора місяці після дзвінка, коли подружжя обійшли всі служби та зібрали всі необхідні документи для усиновлення.
«Я десятки разів плакала від вдячності людям, які допомагали, робили все, що в їхніх силах і навіть більше, аби пришвидшити це, — додала Інна. — Попереду ще багато бюрократії, але все це такі дрібниці, коли ти бачиш, що дитина отримала те, про що так сильно мріяла, — СІМ’Ю!»
