167
Складно уявити, що колись мопс або лабрадор були вовками! Але саме так і починався шлях кращого друга людини.
Нова теорія стверджує, що травна система древніх мисливців-збирачів не могла перетравлювати велику кількість білка. Саме тому люди почали залишати м’ясо, яке і підбирали дикі вовки, бо їх організм якраз потребував більшої кількості білка.
Таким чином, вовки і люди перестали конкурувати за ресурси (особливо в зимовий час), що в наслідок призвело до отримання вигоди від «спілкування» один з одним.
До таких висновків вчені прийшли, коли вони вивчали раціон харчування людей пізнього плейстоцену в Арктиці і субарктичній Євразії. Приблизно 20 000 — 15 000 років тому, планета була занурена в льодовиковий період, через це більшу частину раціону людей становили тварини. У цих місцях люди в основному полювали на оленів і диких коней, в яких дуже низький вміст жирів і вуглеводів, але велика кількість білка, який люди просто не могли споживати в таких розмірах, бо це призводило б до проблем зі здоров’ям.
Саме тому людина, швидше за все, почала залишати м’ясо тваринам. Ця теорія має сенс і з географічної точки зору. Річ у тім, що найбільш ранні палеолітичні знахідки собак в основному походять з районів, які в той час були дуже холодними. Логічно було б припустити, що в суворих умовах повинна була розвинутися велика конкуренція між людиною і вовком, але замість цього тварини звикли до людини.
На жаль, ця теорія досі не може дати повної і точної відповіді на питання про одомашнення собак, але, безумовно, вона проливає світло на ранні взаємини людини і вовка.
