Науковий прорив: заморожену тканину людського мозку повернули до життя

Вони сподіваються, що нова методика покращить способи вивчення неврологічних захворювань.

Зазвичай мозкова тканина не витримує заморожування і розморожування – хоча це не зупиняє людей, які платять за кріогенне заморожування мозку або всього тіла в надії на його реанімацію в майбутньому.

Однак доктор Чжичен Шао та його колеги з Університету Фудань у Шанхаї, Китай, успішно розробили рішення, яке може зберегти тканину мозку живою під час заморожування.

Команда використовувала людські ембріональні стовбурові клітини для вирощування мозкових органоїдів – невеликих скупчень клітин мозку, що самоорганізуються – протягом трьох тижнів, після чого вони перетворилися на різні типи клітин мозку.

Потім вони помістили органоїди в різні хімічні сполуки, які, як вони сподівалися, допоможуть зберегти тканину під час заморожування в рідкому азоті протягом щонайменше 24 годин – зокрема цукор і антифриз.

Після розморожування зразків команда спостерігала за ростом і загибеллю клітин протягом наступних двох тижнів. Обравши найуспішніший варіант, дослідники повторили процес, використовуючи різні комбінації хімічних сполук, і врешті-решт знайшли ту, яка призвела до найменшої загибелі клітин і найбільшого росту після розморожування.
Переможець отримав назву Medy, скорочення від чотирьох сполук: метилцелюлози, етиленгліколю, ДМСО та Y27632.

Подальше тестування Medy показало не лише те, що органоїди мозку продовжували рости протягом 150 днів після розморожування, але й те, що ця сполука також ефективна під час заморожування та розморожування живої тканини мозку. Команда протестувала 3-міліметрові кубики мозкової тканини, вилучені у 9-місячної дівчинки, хворої на епілепсію, і виявила, що вони продовжували залишатися активними протягом щонайменше двох тижнів після розморожування.

У статті, опублікованій в журналі Cell Reports Methods, команда вчених зазначає: «Свіжа, життєздатна тканина людського мозку з природними патологічними особливостями є більш надійною моделлю для вивчення нервових захворювань [ніж органоїди]. Однак, в умовах обмеженої доступності та маніпуляційності, кріоконсервування та реконструкція живої тканини мозку зі специфічними патологічними особливостями залишається надзвичайно складним завданням, оскільки важко підтримувати виживання великої кількості функціональних нейронів. Тому вкрай важливо розробити надійну технологію кріоконсервування свіжої життєздатної тканини людського мозку та органоїдів мозку, яка може бути використана для вивчення патологічних механізмів захворювань мозку, трансплантації органоїдів за черепно-мозкових травм та/або для створення ліків», — зазначив доктор Жоао Педро Магальяес.