936
Осіннє обприскування саду — та робота, яку найлегше пропустити й найдорожче пропустити даремно. Восени дерево вже віддало врожай, листя летить, здається, що до весни нічого не станеться. Насправді саме в цей момент у тріщинах кори, під лусочками бруньок і в опалому листі влаштовуються на зимівлю збудники парші, коккомікозу, моніліозу, а разом із ними — яйця попелиці й гусениці плодожерки.
Одна грамотна обробка після листопаду замінює дві-три весняні. Восени можна працювати високими концентраціями, які навесні спалили б листя й зав’язь, а сад стоїть голий, тож розчин потрапляє на кожну гілку. Головне — не поспішати: обприскати наполовину зелений сад означає викинути гроші й обпекти дерево.
Коли саме обробляти
Сигнал до роботи один — опало щонайменше 80–90 відсотків листя. У північних і західних областях України цей момент настає в останній декаді жовтня, у центрі — на початку листопада, на півдні — в середині чи навіть наприкінці листопада. Прив’язуватися до чисел у календарі не варто: тепла осінь легко зсуває строк на два тижні.
Друга умова — температура. Розчини мідних і залізних препаратів працюють, поки повітря тепліше за плюс чотири-п’ять градусів. У мороз діюча речовина просто лягає на кору кристалами й не проникає нікуди. Тому обприскування планують на сухий день без вітру, коли денна температура тримається в межах плюс п’ять-плюс десять, а найближчі дванадцять годин не обіцяють дощу.
Перед обробкою сад готують. З дерев знімають усі муміфіковані плоди, що лишилися на гілках: це найбільше джерело моніліозу наступного року. Зі стовбурів і скелетних гілок дорослих дерев жорсткою щіткою або дерев’яним скребком знімають відсталу кору, лишайники й мох. Опале листя або згрібають у компост, або обприскують разом із кроною — обидва варіанти робочі.
Чим обприскувати і в яких концентраціях
Найпоширеніший варіант для яблунь і груш — залізний купорос у концентрації три-п’ять відсотків, тобто 300–500 грамів на десять літрів води. Він добре працює проти парші, лишайників і моху, попутно поповнюючи запас заліза в ґрунті. Для кісточкових — вишні, сливи, абрикоса — частіше беруть мідьвмісні препарати: одновідсоткову бордоську рідину або мідний купорос у нормі 100 грамів на десять літрів. Витрата розчину — два-три літри на молоде деревце й до десяти літрів на доросле дерево з розлогою кроною.
Альтернатива — концентрований розчин карбаміду, 500–700 грамів на десять літрів. Він знищує зимуючі стадії грибків на листі й одночасно прискорює його перегнивання. Важливо: карбамід в такій дозі вносять лише після повного листопаду, бо на живому листі це опік і затримка визрівання деревини. Змішувати карбамід із мідним купоросом в одному баку не варто — розчини несумісні, обробки розносять мінімум на тиждень.
Окремий захід — побілка стовбурів і основ скелетних гілок. Її роблять не для краси, а проти сонячних опіків і морозобоїн у лютому, коли вдень на темній корі буває плюс десять, а вночі мінус десять. Склад простий: два-три кілограми гашеного вапна, 300 грамів мідного купоросу й столярний клей або готова садова фарба на десять літрів. Білять у листопаді, після обприскування, на висоту до першої розвилки.
Порядок дій на осінь виглядає так: дочекатися повного листопаду, зачистити кору й зняти муміфіковані плоди, обприскати сад у сухий день при плюс п’яти градусах, а через кілька днів побілити стовбури. Цього набору вистачає, щоб навесні починати сезон із чистого листа.
