550
Домашні собаки здатні знаходити повторювані структури в безперервному потоці мовлення й при цьому сильніше реагують на послідовності приголосних, ніж голосних. До такого висновку дійшли дослідники Університету Етвеша Лоранда в Будапешті після експериментів із електроенцефалографією. Це перше свідчення подібної «переваги приголосних» під час сегментації мовлення у виду, відмінного від людини.
Водночас автори роботи підкреслюють, що результат не означає, ніби собаки розуміють людську мову так само, як люди. У дослідженні вивчали не значення слів, а здатність мозку розпізнавати регулярні звукові закономірності в штучно створених послідовностях.
Як проходив експеримент
У дослідженні взяли участь 20 дорослих людей і 20 домашніх собак. Усі вони слухали безперервні звукові потоки без пауз або інших очевидних сигналів, які могли б підказувати, де закінчується одне «слово» і починається інше. Вчені створили кілька типів послідовностей, у яких повторювалися або приголосні, або голосні.
У першому випадку каркас трискладних псевдослів формували повторювані приголосні, тоді як голосні могли змінюватися. У другому, навпаки, повторювався малюнок голосних, а приголосні були різними. Третій варіант був контрольним і не містив стабільних словесних закономірностей.
Мозок собак реагував подібно до людського
Активність мозку вимірювали за допомогою неінвазивної електроенцефалографії. Виявилося, що і в людей, і у собак мозок сильніше синхронізувався з ритмом трискладних псевдослів тоді, коли їхня структура визначалася саме приголосними. У потоках із повторюваними голосними така реакція була слабшою.
Результати свідчать, що деякі базові механізми обробки мовлення можуть бути не унікально людськими, хоча рівень і функції таких механізмів у собак суттєво відрізняються від людських.
