3367
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Канаді статус першого асоційованого члена Європейського Союзу. Ідея передбачає значно глибшу інтеграцію між Оттавою та Брюсселем без повноправного членства Канади в ЄС.
Пропозиція прозвучала під час щорічної промови про стан Євросоюзу в Європарламенті. Фон дер Ляєн заявила, що Європа має активніше будувати коаліції з державами, які поділяють її політичні та економічні принципи, особливо в умовах дедалі більшої глобальної конкуренції.
Канада вже має розвинені відносини з ЄС. Між сторонами діє Всеосяжна економічна і торговельна угода CETA, а співпраця охоплює оборону, енергетику, цифрові технології, кліматичну політику та критичну сировину.
Останнім часом партнерство поглибилося і в оборонній сфері. Канада домовилася про участь у європейській програмі SAFE, яка передбачає масштабне фінансування спільних оборонних закупівель. Для Брюсселя це важливий крок до формування ширшої мережі партнерів за межами самого Союзу.
Статус асоційованого члена поки не є усталеною юридичною категорією в системі ЄС. Тому пропозиція фон дер Ляєн потребуватиме детального опрацювання: держави-члени мають визначити, які саме права, обов’язки та сфери участі він передбачатиме.
Ймовірно, йтиметься не про участь Канади у всіх інституціях ЄС, а про поглиблену співпрацю у вибраних напрямках. Серед них можуть бути оборонна промисловість, енергетична безпека, цифрові стандарти, штучний інтелект, наукові програми та доступ до окремих спільних ринкових механізмів.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні позитивно відреагував на перспективу тіснішого партнерства. Оттава останнім часом намагається диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки й зменшити залежність від одного ринку, одночасно розвиваючи співпрацю з Європою.
Для ЄС Канада цікава не лише як торговельний партнер. Країна має значні запаси критичної сировини, розвинений енергетичний сектор, технологічні компанії та важливе географічне положення в Арктиці.
Водночас створення нового статусу потребуватиме політичної підтримки всіх або більшості держав-членів залежно від юридичної конструкції майбутньої угоди. Частина питань може стосуватися доступу до ринку, регуляторних правил, державних закупівель та захисту окремих секторів.
Подальші переговори мають показати, чи перетвориться політична пропозиція на конкретну модель. Якщо це станеться, канадський формат може стати прецедентом для нових видів партнерства ЄС з іншими близькими за політичними принципами державами.
