3342
В Ісландії готують законопроєкт, який може стати початком повної відмови країни від комерційного китобійного промислу. Уряд планує винести документ на розгляд парламенту в лютому, а серед ключових аргументів на користь змін називають слабку економічну доцільність галузі та посилення вимог до захисту тварин.
Ісландія залишається однією з небагатьох країн світу, де комерційне полювання на китів усе ще дозволене. Разом із нею таку практику зберігають Норвегія та Японія. Протягом багатьох років китобійний промисел у країні викликає дискусії між прихильниками традиційної галузі та природоохоронними організаціями, які наполягають на її припиненні.
Представник Міністерства промисловості Ісландії повідомив, що майбутній законопроєкт передбачатиме зміни до чинного закону про китобійний промисел. Окрему увагу планують приділити рекомендаціям щодо постійної заборони полювання на китів, однак остаточна редакція документа ще формується.
Міністерка промисловості Ханна Катрін Фріорікссон пояснила, що економічна роль китобійного промислу суттєво зменшилася. За її словами, ця діяльність практично не приносить прибутку, тоді як питання добробуту тварин дедалі сильніше впливає на державну політику.
У 2025 році, попри чинні дозволи, китобійні судна фактично не виходили на промисел. У 2026 році полювання відновилося, однак фактичний вилов залишився значно нижчим за встановлену квоту. На цей сезон наукові рекомендації передбачали ліміт до 150 фінвалів.
Фінвали, на яких припадає основна частина ісландського промислу, є другим за розміром видом тварин на планеті після синього кита. У міжнародних природоохоронних оцінках вид віднесений до вразливих, хоча стан окремих популяцій у Північній Атлантиці оцінюється краще, ніж глобальна ситуація загалом.
Дискусія навколо китобійного промислу загострилася після досліджень, які поставили під сумнів гуманність методів убивства китів. У попередні роки ісландські ветеринарні служби фіксували випадки, коли тварини гинули не одразу після влучання гарпуна, що стало одним із аргументів прихильників повної заборони.
Водночас китобійна компанія Hvalur, яка залишається основним оператором промислу в країні, неодноразово виступала проти обмежень і наголошувала на законності своєї діяльності. У 2024 році уряд видав дозволи на промисел на кілька років, тому можливі нові правила можуть створити юридичну суперечність із уже чинними ліцензіями.
Правозахисні та природоохоронні організації позитивно сприйняли намір уряду переглянути закон. Вони вважають, що відмова Ісландії від комерційного китобійного промислу могла б суттєво змінити ситуацію в регіоні, оскільки після такого кроку серед розвинених країн його продовжували б лише Норвегія та Японія.
Остаточне рішення залежатиме від парламенту. У минулому подібні ініціативи вже стикалися з опором депутатів та представників галузі, тому сам факт підготовки законопроєкту ще не означає автоматичного припинення китобійного промислу. Проте уряд уперше настільки чітко пов’язує його майбутнє з економічною недоцільністю та захистом тварин.
