1023
Двоє дослідників запропонували переглянути звичне уявлення про межі Сонячної системи. За їхньою моделлю гравітаційний вплив Сонця може простягатися значно далі, ніж заведено вважати, а стабільні точки в системі «Сонце — Чумацький Шлях» здатні працювати як своєрідні природні коридори для міжзоряних об’єктів.
Авторами теорії стали колишній науковець NASA Джим Грін і фахівець із небесної механіки Ед Белбруно з Принстонського університету. Вони вважають, що якщо враховувати гравітаційне поле Чумацького Шляху, межа впливу Сонця може простягатися приблизно на 3,8 світлового року — близько 241 тисячі астрономічних одиниць.
Що вчені називають «порталами»
Йдеться не про фантастичні тунелі в просторі. Дослідники використовують це слово для опису гравітаційно стабільних областей біля точок Лагранжа L1 і L2 у системі Сонце — Чумацький Шлях. У таких областях сили можуть створювати траєкторії, якими міжзоряні тіла легше потрапляють під вплив Сонця.
Саме таким шляхом, на думку авторів, у Сонячну систему можуть проникати міжзоряні комети, астероїди або навіть блукаючі планети. У перспективі людство могло б використовувати ці області, щоб захоплювати подібні об’єкти для досліджень.
А де тут інопланетяни
Окремий розділ роботи присвячений гіпотетичним розвиненим цивілізаціям. Якщо вони здатні керувати гравітацією на достатньо високому рівні, такі стабільні області теоретично могли б використовуватися для міжзоряних подорожей або розміщення спостережних станцій.
Автори наголошують, що це саме теоретична модель, а не доказ існування інопланетян чи штучних порталів. Однак вони пропонують уважніше спостерігати за такими областями, зокрема використовуючи дані далеких космічних апаратів.
https://charter97.org/ru/news/2026/10/16/702138/
