Естонія, Латвія та Литва дедалі серйозніше готуються до сценарію прямого військового конфлікту з Росією. Уряди трьох держав виходять із того, що у разі нападу перші години можуть стати критичними, тому оборонні плани будуються не лише навколо регулярних армій і допомоги НАТО, а й навколо максимально швидкої мобілізації суспільства.

Ключовим принципом стає концепція тотальної оборони. Вона передбачає залучення резервістів, добровольчих організацій, місцевої влади та цивільного населення, яке проходить спеціальні вишколи. Людей навчають основам виживання, домедичній допомозі, діям під час атак і в окремих випадках поводженню зі зброєю.
Литва паралельно укріплює кордон із Білоруссю протитанковими ровами та бетонними загородженнями, відомими як «зуби дракона». Також планується розгортання мережі інфрачервоних камер і акустичних сенсорів. Дані з них можуть оброблятися за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, щоб швидше виявляти переміщення техніки або диверсійні групи.
Балтійські армії активно вивчають український досвід застосування безпілотників та організації оборони на обмеженій території. У місцевих штабах розуміють, що їхні країни не мають достатньої глибини території для довгої війни на виснаження, тому головним завданням стає максимально уповільнити просування противника до прибуття союзних підкріплень.
За описаним у The Atlantic сценарієм, особливе значення можуть мати перші 72 години. Саме в цей проміжок часу союзники повинні встигнути перекинути додаткові сили, а місцеві підрозділи — не дозволити противнику швидко створити доконаний факт. Через це країни Балтії дедалі частіше проводять навчання, де американська допомога або затримується, або взагалі не надходить.
Європейські союзники нарощують свою присутність у регіоні, але повністю замінити окремі американські можливості — супутникову розвідку, далекобійні системи та частину логістики — залишається складно. Саме тому балтійські уряди одночасно розраховують на НАТО і намагаються збільшити власну автономність.
Оборонна підготовка стосується не лише зброї та фортифікацій. Значні ресурси вкладають у кібербезпеку, протидію дезінформації та психологічну стійкість населення. Влада виходить із того, що гібридні атаки, спроби посіяти паніку та інформаційний тиск можуть початися ще до можливих відкритих бойових дій.
https://tenews.org.ua/post/show/krayiny-baltiyi-hotuyutsya-do-oborony-cherez-zahrozu-viyny/

594