Повністю уникнути мікропластику сьогодні практично неможливо: дрібні частинки знаходять у воді, їжі, повітрі та побутовому пилу. Проте найбільший контакт часто створюють звичайні щоденні звички — нагрівання їжі в пластиковій тарі, використання старих пляшок, одноразового посуду та синтетичних матеріалів.
Найбільше уваги дослідники приділяють нагріванню. Гаряча вода, мікрохвильова піч і тривале перебування їжі в теплому пластиковому контейнері можуть збільшувати виділення мікро- та наночастинок. Тому для гарячих страв краще використовувати скло, кераміку або нержавійну сталь.
Що можна змінити вдома
Перша проста звичка — не гріти їжу в пластиковій тарі, навіть якщо на контейнері є позначка про придатність для мікрохвильової печі. Маркування означає, що посуд витримує температуру, але не гарантує повної відсутності міграції частинок.
Друга — не залишати пластикові пляшки з водою в нагрітому автомобілі або під прямим сонцем. Тепло прискорює старіння матеріалу, і в рідину може переходити більше частинок та хімічних сполук.
Третя — частіше використовувати багаторазову пляшку зі скла або металу. Четверта — зменшувати кількість дуже зношених пластикових дощок, контейнерів та посуду з подряпинами.
Побутовий пил теж має значення
Мікропластик потрапляє в оселю із синтетичного текстилю, килимів, меблів і зовнішнього повітря. Регулярне вологе прибирання та провітрювання допомагають зменшувати кількість пилу, який людина вдихає або випадково ковтає.
Шоста корисна звичка — не захоплюватися бутильованою водою без необхідності. У дослідженнях у ній теж знаходять пластикові частинки, тому сама пляшка не гарантує «чистішої» води.
Водночас наука ще уточнює, які дози мікропластику є найбільш небезпечними для людини. Тому немає потреби впадати в крайнощі або купувати сумнівні «детокс-засоби». Найреалістичніша стратегія — зменшувати очевидні джерела контакту там, де це легко зробити.
Не варто також зберігати гарячу їжу в одноразових пластикових пакетах або лити окріп у тару, яка для цього не призначена. Чим вища температура та сильніше зношена поверхня, тим більше підстав замінити матеріал.
Ще одна зона уваги — кухонні губки та пластикові щітки, які зношуються під дією гарячої води й тертя. Замінювати їх варто не через страх перед будь-яким пластиком, а тому що сильно пошкоджені поверхні легше руйнуються на дрібні частинки.
Для кухні корисно мати просте правило: пластик — для холодного та нетривалого зберігання, скло або метал — для гарячого. Це не усуне мікропластик повністю, але прибере один із найочевидніших шляхів контакту.
Джерело: ТСН

1048