526
Президент Литви Гітанас Науседа прокоментував повідомлення про те, що Вільнюс не запросили на зустріч, присвячену майбутньому НАТО. Він закликав не перебільшувати значення цього факту та наголосив, що йдеться не про повноформатне засідання Альянсу, а про окрему зустріч так званої Бергенської групи.
До цього формату входять США, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Польща, Німеччина та Нідерланди. Литва до нього не належить, тому Науседа назвав медійний ажіотаж навколо відсутності запрошення штучно перебільшеним. За його словами, НАТО має понад 30 членів, тоді як у цій конкретній зустрічі беруть участь лише кілька держав.
Литовський президент також не виключив, що у майбутньому формат може бути розширений і тоді до нього приєднаються Литва або інші союзники. Таким чином, він не трактує відсутність запрошення як ознаку послаблення ролі Вільнюса в НАТО чи як окремий політичний сигнал з боку США.
Інтерес до зустрічі посилився після публікації Politico, де зазначалося, що деякі європейські члени Альянсу, які витрачають значні кошти на оборону та тісно співпрацюють зі США, не потрапили до переліку учасників. На цьому тлі з’явилися припущення про можливі зміни у форматах ухвалення рішень усередині НАТО.
Додаткової уваги темі надає те, що Пентагон продовжує перегляд американської військової присутності у Європі. Очікується, що відповідний огляд буде готовий до 6 листопада, а союзникам уже надсилали опитувальники щодо оборонних витрат, закупівель, стратегічних планів і підтримки зовнішньополітичних пріоритетів США.
Науседа фактично закликав оцінювати ситуацію в ширшому контексті й не робити висновків на підставі однієї закритої зустрічі. На його думку, відсутність Литви серед учасників цього конкретного формату не означає відсторонення країни від ключових процесів у НАТО.
