670
Фізична форма у дитинстві може мати довготривалий зв’язок із психічним здоров’ям. Австралійські вчені простежили стан більш ніж тисячі людей протягом кількох десятиліть і виявили: краща кардіореспіраторна витривалість у шкільному віці була пов’язана з нижчим ризиком депресії в дорослому житті.
Дані для дослідження почали збирати ще у 1985 році. Тоді учасникам було від 7 до 15 років. Їхню фізичну підготовку оцінювали за допомогою бігу на 1,6 км, стрибка у довжину з місця та тестів на велотренажері. Через понад 30 років тих самих людей знову обстежили, коли їм було від 36 до 49 років.
Найсильніший зв’язок виявили саме для витривалості
У дорослому віці учасники проходили інтерв’ю за методикою ВООЗ для оцінки психічного здоров’я. Аналіз показав, що підвищення показника кардіореспіраторної витривалості у дитинстві на одне стандартне відхилення було пов’язане приблизно з 13-відсотковим зниженням ризику депресії в майбутньому.
Найпослідовнішим виявився зв’язок саме з витривалістю — здатністю організму ефективно працювати під час тривалого фізичного навантаження. У дослідженні він був сильнішим у жінок. Натомість показники м’язової сили не демонстрували настільки ж вираженої залежності.
Причинно-наслідковий зв’язок ще не доведений
Автори наголошують, що дослідження було спостережним. Тому не можна стверджувати, що слабка фізична форма в дитинстві безпосередньо спричиняє депресію через десятиліття. На психічне здоров’я впливають генетичні, соціальні, сімейні та поведінкові чинники, і частина з них може одночасно впливати і на рівень фізичної активності.
Одна з можливих гіпотез полягає в тому, що регулярне аеробне навантаження впливає на роботу мозку, стресову відповідь, сон і обмін речовин. Водночас активні діти частіше мають соціальні контакти, командний досвід і сталі звички рухової активності, які можуть зберігатися в дорослому віці.
Результати роботи не означають, що спорт може замінити профілактику чи лікування депресії. Проте вони додають ще один аргумент на користь регулярної фізичної активності у дітей — не лише для серця, м’язів і ваги, а й як можливого чинника довгострокового психічного благополуччя.
