Бджолина колонія виявилася не просто групою комах, а складною системою перерозподілу токсинів. У лабораторному експерименті робочі бджоли спочатку фільтрували більшість пестициду з їжі й переносили його у віск. Коли цей захист почав перевантажуватися, матка використала інший механізм: частина хімікату накопичувалася в її яєчниках і переходила в яйця. Такий спосіб знижує токсичне навантаження на саму матку, але може перекладати ризик на наступне покоління.
Медоносна бджолина сім’я сильно залежить від здоров’я єдиної репродуктивної матки. Якщо вона гине або втрачає здатність відкладати яйця, колонія може швидко опинитися під загрозою.
Водночас бджоли регулярно контактують із пестицидами під час збору нектару й пилку. Частина цих речовин потрапляє до вулика, де розподіляється між їжею, воском і тілами комах.
Щоб простежити цей шлях, дослідники створили маленькі експериментальні «наноколонії». Кожна містила одну матку та 60 робочих бджіл.
Комахам давали їжу з модельним пестицидом methyl parathion, позначеним слабким радіоактивним маркером. Завдяки біологічній прискорювальній мас-спектрометрії вчені могли бачити надзвичайно малі кількості речовини в різних частинах колонії.
У перший день робочі бджоли відфільтровували приблизно 95% пестициду з їжі й переносили значну його частину у стільники. Це працювало як соціальний захисний бар’єр для матки.
Однак із часом ефективність падала. На десятий день робітниці затримували вже близько 86% хімікату, а концентрація токсину в колонії поступово зростала.
Матки загалом зберігали значно нижчий рівень пестициду, ніж робочі бджоли. Але при тривалому впливі речовина починала накопичуватися в яєчниках.
Після цього частину хімікату знаходили вже в яйцях. Дослідники називають такий механізм maternal offloading — перенесення забруднювача від матері до потомства.
Подібні процеси відомі в інших тварин, але для медоносних бджіл їх продемонстрували вперше. Це показує, що репродуктивна особина має власну резервну систему зниження токсичного навантаження.
Ціна такого захисту поки невідома. Якщо яйця отримують більше пестициду, це потенційно може впливати на розвиток личинок, виживання нового покоління або загальну стабільність колонії.
Дослідження також показало, що присутність матки змінює розподіл пестициду по всьому міні-вулику: робочі бджоли отримували більше навантаження, а у воску накопичувалося більше речовини.
Автори вважають колонію інтегрованою системою детоксикації, де різні касти виконують різні функції. Але якщо зовнішнє забруднення триває достатньо довго, соціальний захист може бути перевантажений.
Наступні дослідження мають визначити, наскільки перенесення токсинів у яйця впливає на личинок і чи спостерігається такий самий процес при інших пестицидах та в реальних вуликах.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260821012224.htm

1410