1286
Китайська приватна компанія LandSpace успішно повернула на землю перший ступінь ракети Zhuque-3 після орбітального запуску. Для китайської космічної галузі це перша посадка ступеня орбітального класу на сушу із використанням власних посадкових опор — технології, яка має зробити великі ракети придатними до повторних польотів.
Zhuque-3 Y2 стартувала 19 серпня з комерційної космічної зони Дунфен на північному заході Китаю. Ракета заввишки 66,1 метра використовує рідкий метан і кисень та має дев’ять двигунів на першому ступені.
Приблизно через 137 секунд після старту ступені розділилися. Верхня частина ракети продовжила політ і вивела супутник Honghu-03 на заплановану орбіту. Перший ступінь розпочав окрему траєкторію повернення.
Під час спуску він виконав серію маневрів, знизив швидкість двигунами й наблизився до посадкового майданчика в провінції Ганьсу приблизно за 390 кілометрів від району запуску. Близько шести хвилин після старту ступінь здійснив м’яку вертикальну посадку на опори.
Для LandSpace це був принципово важливий тест після невдалої спроби у грудні 2025 року. Тоді перша Zhuque-3 успішно досягла орбіти верхнім ступенем, однак поворотний прискорювач був втрачений під час фінальної фази посадки.
Китай уже демонстрував повернення орбітального ступеня в липні 2026 року, коли Long March 10B успішно перехопили спеціальною морською системою. Zhuque-3 стала іншою віхою: ступінь самостійно сів вертикально на сушу за архітектурою, близькою до тієї, яку використовує Falcon 9.
Конструкція Zhuque-3 виготовлена зі нержавіючої сталі. Такий матеріал обраний через термостійкість, відносно невисоку вартість і придатність до багаторазового використання. У одноразовій конфігурації ракета здатна доставляти до 14,2 тонни на низьку навколоземну орбіту.
Головна економічна перевага повернення полягає не в самій красивій посадці, а в можливості повторно використовувати найдорожчу частину носія. Однак один успішний політ ще не доводить реальну економію: ступінь потрібно оглянути, відремонтувати за потреби та знову запустити.
Наступний показник, за яким оцінюватимуть програму, — швидкість повторної підготовки та надійність повторних польотів. Саме регулярне використання одного й того самого ступеня, а не одиничне повернення, визначає, наскільки сильно технологія зможе знизити ціну запуску.
