1462
Європол заявив про помітну зміну характеру музейних пограбувань у Європі. Замість тихих крадіжок і складних схем із підробленими документами злочинці дедалі частіше використовують пряме насильство, важкі інструменти, вибухівку та зброю. Одночасно змінюється і склад угруповань, які беруть участь у таких злочинах.
У новому звіті агентство звертає увагу на те, що традиційні професійні злочинні мережі вже не є єдиними гравцями на цьому ринку. До музейних крадіжок дедалі частіше залучають людей без вузької спеціалізації, яких можуть вербувати через соціальні мережі або кримінальні контакти для виконання окремого завдання.
Злочинці концентруються на предметах, які легко швидко перепродати або переробити. Особливо привабливими стали золото, дорогоцінне каміння, коштовності та окремі категорії культурних артефактів. Висока ціна золота додатково підвищує інтерес до виробів, які можна переплавити та позбавити ознак походження.
Європол наводить кілька гучних випадків останніх років. Серед них — напад на Drents Museum у Нідерландах, де зловмисники використали вибухівку, а також пограбування музею Cognacq-Jay у Парижі, де нападники застосовували сокири та бейсбольні бити.
Окремо згадується напад на Лувр у 2025 році, коли злочинці розбили вітрини та викрали коштовності на десятки мільйонів євро. За даними слідства, під час нападу вони погрожували співробітникам і відвідувачам.
Ще однією тенденцією стала поява так званої моделі crime-as-a-service, коли організатори не обов’язково особисто беруть участь у нападі. Вони можуть наймати виконавців для проникнення, транспортування або збуту викрадених речей.
Європол вважає, що музеям доведеться переглядати системи захисту з урахуванням того, що нападники діють швидше, грубіше й менше бояться відкритого зіткнення з охороною. Це стосується не лише великих національних музеїв, а й регіональних установ із цінними колекціями.
