3121
Європейський Союз готує нову стратегію щодо Арктики, яка має відповісти на зростання військової активності Росії та посилення геополітичної конкуренції у регіоні. Документ планують представити восени, а серед головних напрямків називають безпеку, клімат, захист інфраструктури та розвиток власних спроможностей Європи.
Про підготовку стратегії заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком Європейського арктичного саміту у Фінляндії. За її словами, Арктика вже не може розглядатися лише як віддалений екологічний регіон.
Одним із головних приводів для перегляду політики є військова активність Росії. Москва відновлює колишні радянські бази, випробовує ракети та розширює інфраструктуру на далекій півночі.
Для Європи важливі також морські маршрути, підводні кабелі, енергетичні об’єкти та системи зв’язку. У разі конфлікту пошкодження такої інфраструктури може мати наслідки далеко за межами Арктики.
Окремо Каллас звернула увагу на російський тіньовий флот. Старі танкери, які використовуються для обходу нафтових санкцій, вона назвала одночасно фінансовим ресурсом для війни Росії проти України та екологічною загрозою.
ЄС планує інвестувати у криголами та інші спроможності, необхідні для постійної присутності в регіоні. Зараз значна частина таких можливостей зосереджена у кількох північних країнах.
До дискусії активно долучаються Фінляндія, Швеція, Данія та Норвегія. Після вступу Фінляндії й Швеції до НАТО майже вся європейська Арктика, за винятком Росії, опинилася всередині єдиного оборонного простору Альянсу.
Арктика також стає важливішою через кліматичні зміни. Танення льоду відкриває нові маршрути й доступ до природних ресурсів, що посилює конкуренцію між Росією, Китаєм, США та європейськими країнами.
У Брюсселі наголошують, що нова стратегія має враховувати не лише безпековий аспект, а й інтереси місцевих громад, корінних народів та вимоги екологічного захисту. Саме це, за задумом ЄС, має відрізняти європейський підхід від суто силової логіки великих держав.
Нова стратегія має поєднати військовий, економічний та екологічний виміри. Брюссель прагне уникнути ситуації, коли регіон швидко змінюється, а Європа реагує на ці зміни лише постфактум.
