3771
Глобальний державний борг піднявся майже до 100% світового ВВП і вже перевищив рівні, яких не було з часів після Другої світової війни. Міжнародний валютний фонд попереджає, що боргове навантаження продовжує зростати, а уряди дедалі частіше входять у нові кризи з уже ослабленими бюджетами. Це означає, що простору для великих пакетів підтримки, які використовувалися під час пандемії чи енергетичних шоків, стає менше.
Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва описала траєкторію боргу як сходи: під час кожної великої кризи показник різко піднімається, але після стабілізації майже не повертається вниз. У результаті світ постійно накопичує новий шар зобов’язань, а виплати відсотків забирають дедалі більшу частину бюджетів.
Проблема особливо гостра для країн, що розвиваються, де вартість запозичень значно вища, ніж у багатих економік. Для них навіть відносно невелике зростання процентних ставок може означати, що уряд змушений скорочувати витрати на освіту, медицину чи інфраструктуру, щоб обслуговувати борг.
Розвинені країни також не застраховані від ризиків. Франція, Італія, США та інші великі економіки мають високі дефіцити, а старіння населення збільшує витрати на пенсії й охорону здоров’я. Одночасно урядам потрібно фінансувати оборону, енергетичний перехід і нову інфраструктуру для штучного інтелекту.
МВФ закликає країни відновлювати фіскальні резерви в ті роки, коли економіка зростає. Це означає контроль дефіцитів, ефективнішу податкову систему та перегляд програм, які не дають достатньої віддачі. Водночас фонд застерігає від надто різкої економії, яка сама може знизити зростання.
Окремий напрямок роботи — реструктуризація боргів бідніших держав. МВФ та G20 намагаються прискорити переговори між урядами, приватними кредиторами та Китаєм, але процес часто займає роки. Саме тому борг стає не лише економічною, а й політичною проблемою глобального масштабу.
