Inertia Enterprises заявила про прогрес у одній із найбільш практичних проблем інерційного термоядерного синтезу — виробництві паливних капсул. Компанії вдалося скоротити один із ключових етапів процесу з кількох днів до хвилин, що наближає лабораторну технологію до промислового масштабу.

Стартап намагається комерціалізувати підхід, розроблений у National Ignition Facility — установці, де вперше вдалося отримати науковий енергетичний виграш від контрольованої термоядерної реакції.
У лабораторному режимі виготовлення однієї паливної капсули може тривати тиждень або більше. Для наукового експерименту це прийнятно, коли потрібно лише кілька мішеней на рік.
Для електростанції така швидкість непридатна. Inertia розраховує, що повномасштабний комерційний реактор споживатиме приблизно 10 паливних капсул щосекунди.
Капсула має сферичну оболонку з алмазу. Всередині знаходиться надзвичайно тонкий шар замороженого дейтерію та тритію, а також газова суміш цих ізотопів водню.
Форма повинна бути майже ідеально сферичною. Навіть невеликі дефекти можуть порушити рівномірне стискання й знизити ефективність реакції.
Капсулу поміщають у золоту оболонку — hohlraum. Потужні лазери нагрівають її, після чого енергія перетворюється на рентгенівське випромінювання, яке стискає паливо до умов термоядерного синтезу.
Inertia отримала близько 450 млн доларів інвестицій саме на спробу перетворити цей надзвичайно складний лабораторний процес на серійне виробництво.
Компанія розглядає паливні мішені вже не як унікальні наукові прототипи, а як промисловий витратний матеріал, який потрібно випускати безперервно й у величезній кількості.
Скорочення часу наповнення також зменшує потребу в запасах тритію. Цей ізотоп радіоактивний, дуже дорогий і доступний у світі в обмеженій кількості.
За оцінками, тритій нині коштує близько 30 тисяч доларів за грам, а глобальні запаси становлять приблизно 25 кг.
У майбутньому Inertia планує виробляти частину тритію всередині самого енергетичного циклу, але для старту комерційної системи все одно потрібен початковий запас.
Компанія називає паливне виробництво одним із десяти великих технічних бар’єрів, які потрібно подолати до запуску першої комерційної електростанції.
Джерело: TechCrunch

1369