3342
На індійському острові Каваратті в архіпелазі Лакшадвіп будують незвичайну електростанцію, яка використовуватиме природну різницю температур між теплою водою біля поверхні океану та холодною водою на великій глибині. Технологія називається Ocean Thermal Energy Conversion, або OTEC.
Система братиме холодну морську воду приблизно з глибини 1000 метрів. У тропічних широтах температура поверхневої води протягом року залишається досить високою, тоді як на великій глибині вона значно нижча. Саме цей температурний перепад і використовується як джерело енергії.
Пілотна установка розрахована на 65 кВт електричної потужності. За мірками великої енергетики це небагато, але проєкт має продемонструвати безперервну роботу системи у реальних океанських умовах і показати, чи можна масштабувати технологію далі.
Додатковою перевагою стане виробництво прісної води. Індійський Національний інститут океанських технологій розраховує отримувати приблизно 100 тисяч літрів прісної води на добу. Для віддалених островів із обмеженими запасами прісної води це може бути не менш важливо, ніж сама електроенергія.
OTEC має одну принципову відмінність від сонячної та вітрової генерації: потрібний температурний градієнт в океані зберігається цілодобово. Тому система теоретично здатна працювати без великих добових перерв і не залежить від сонця або швидкості вітру.
Головна інженерна проблема — необхідність постійно підіймати величезні обсяги холодної води з кілометрової глибини. Для цього потрібна довга труба великого діаметра, яка має витримувати хвилі, течії, тиск і сильні океанські шторми.
Подібну систему випробовує компанія Global OTEC, яка розробляє плавучі платформи та глибоководні труби для тропічних островів. Такі проєкти намагаються вирішити головну економічну проблему OTEC — високу вартість морської інфраструктури.
Індія вже має досвід із технологіями глибоководної води. NIOT працював над системами опріснення, які використовують холодну воду з океанських глибин, тому нова електростанція об’єднує два напрями — виробництво енергії та прісної води.
Якщо проєкт Каваратті покаже стабільну роботу, технологія може бути особливо цікавою для невеликих тропічних островів, де доставка дизельного пального дорога, площі для великих сонячних станцій обмежені, а потреба у прісній воді залишається постійною.
OTEC досліджують уже десятиліттями, але комерційне поширення технології досі стримують висока ціна та складність морських конструкцій. Індійський проєкт має показати, чи можна перейти від експериментів до невеликих установок, які одночасно забезпечуватимуть острови двома критичними ресурсами.
