3673
Швейцарія затвердила нову стратегію політики безпеки, яка помітно відрізняється від підходів попередніх десятиліть. Країна не відмовляється від нейтралітету, але дедалі чіткіше визнає, що географічна віддаленість від фронту більше не гарантує захисту від сучасних загроз. Уряд включив до стратегічного планування не лише традиційну оборону, а й кібербезпеку, захист інфраструктури, інформаційну стійкість та готовність цивільних служб.
Документ містить десять основних цілей і десятки конкретних заходів, які мають реалізовуватися федеральною владою, кантонами та приватним сектором. Центральна ідея полягає в тому, що сучасна криза може одночасно вдарити по енергетиці, транспорту, зв’язку, фінансовій системі та роботі державних установ. Тому реагування не може бути виключно військовим.
Армія також має отримати більше можливостей для швидкого розгортання та тривалої роботи в умовах кризи. Йдеться про модернізацію техніки, збільшення запасів, покращення логістики та відновлення навичок, які після завершення холодної війни вважалися менш пріоритетними.
Водночас Швейцарія прагне поглиблювати співпрацю з європейськими партнерами, не вступаючи до НАТО. Це може включати спільні навчання, обмін даними, закупівлі та технічну сумісність. Для Берна важливо залишити формальний нейтралітет незмінним, але водночас уникнути ізоляції у сфері безпеки.
Окремим напрямком є цивільний захист. Кантони мають бути готовими до тривалих відключень електроенергії, кібератак, проблем із постачанням і масштабних надзвичайних ситуацій. Уряд хоче, щоб місцева влада, лікарні, енергетичні компанії та інші критичні служби мали узгоджені плани дій.
Нова стратегія відображає ширшу зміну європейського мислення після 2022 року. Навіть держави, які традиційно робили ставку на нейтралітет і дистанцію від військових блоків, дедалі більше інвестують у стійкість і оборону. Для Швейцарії головне завдання тепер полягає в тому, щоб поєднати традиційну політичну модель із реаліями значно менш передбачуваного безпекового середовища.
