3615
Нідерланди намагаються переконати Бельгію пом’якшити заперечення проти ширшого використання заморожених російських державних активів для підтримки України. Позиція Брюсселя має особливе значення, оскільки саме в бельгійському депозитарії Euroclear зберігається переважна частина заблокованих у Євросоюзі коштів Центрального банку Росії. Без згоди Бельгії перехід до нового механізму фактично неможливий.
Міністр фінансів Нідерландів Елко Хайнен заявив, що Амстердам розуміє юридичні та фінансові побоювання бельгійської сторони. За його словами, завдання полягає не в тому, щоб ігнорувати ці ризики, а в тому, щоб знайти модель, за якої відповідальність не лягатиме лише на одну державу. Саме тому обговорюються спільні гарантії та розподіл можливих збитків між країнами ЄС.
У Євросоюзі заморожено приблизно 210 мільярдів євро російських суверенних активів, із яких близько 185 мільярдів перебувають у Euroclear. Наразі ЄС уже використовує доходи, які генерують ці кошти, але основна сума залишається недоторканною. Частина держав вважає, що в умовах затяжної війни такого підходу може бути недостатньо для довгострокових потреб України.
Бельгія побоюється можливих судових позовів із боку Росії та відповідних конфіскацій європейських активів. Крім того, уряд не хоче опинитися в ситуації, коли потенційні фінансові претензії будуть фактично покладені на бельгійських платників податків лише тому, що Euroclear розташований у Брюсселі. Саме ці ризики досі блокують більш радикальне рішення.
Нідерланди разом зі Швецією, Польщею та Іспанією закликають Єврокомісію повернутися до активної дискусії. Один із можливих компромісів передбачає створення спільного механізму гарантій, за якого юридичні та фінансові наслідки потенційних судових рішень розподілялися б між усіма державами. Остаточної моделі поки немає, і переговори залишаються складними.
Дискусія про російські активи вже кілька років є однією з найчутливіших у фінансовій політиці ЄС. Прихильники їхнього використання наполягають, що Росія повинна нести матеріальну відповідальність за наслідки війни, тоді як опоненти застерігають від небезпечного правового прецеденту. Саме баланс між цими двома підходами зараз намагаються знайти Нідерланди та інші країни.
