4427
Європейська комісія готує масштабний перегляд механізму ухвалення рішень у Європейському Союзі, який має зменшити залежність блоку від принципу одностайності. Ініціатива пов’язана насамперед із майбутнім розширенням ЄС: у Брюсселі побоюються, що зі збільшенням кількості держав-членів право вето окремої країни дедалі частіше затримуватиме рішення у сферах, де потрібна швидка реакція.
За даними матеріалу, на який посилається ТСН, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має представити план реформи внутрішнього функціонування Союзу. Йдеться не про повне скасування одностайності, а про ширше використання вже передбачених договорами механізмів, які дозволяють у певних сферах переходити до голосування кваліфікованою більшістю. Такий формат означає, що для рішення достатньо підтримки визначеної більшості держав, а не обов’язкового схвалення всіма членами блоку.
Як можуть змінитися правила ухвалення рішень
У внутрішніх проєктах документів щодо стратегії розширення згадуються так звані перехідні положення — механізми, які дозволяють змінити спосіб голосування без повного перегляду Лісабонського договору. Саме це може стати ключем до реформи, адже зміна базових договорів ЄС є складною та тривалою процедурою, яка потребує погодження на національному рівні.
Пропонується ширше застосовувати кваліфіковану більшість, зокрема у питаннях санкцій, прав людини, оборони, безпеки та боротьби з ухиленням від сплати податків. За чинними правилами для такого рішення необхідна підтримка щонайменше 15 держав, які разом представляють значну частину населення ЄС. Водночас для запуску самих перехідних механізмів також потрібне одностайне рішення, тому реформа не може бути проведена всупереч волі країн-членів.
У проєктах також передбачають можливість так званого аварійного гальмування. Якщо уряд певної держави вважатиме, що рішення загрожує її життєво важливим національним інтересам, питання зможуть винести на додатковий політичний розгляд. Такий запобіжник має зменшити побоювання малих і середніх держав, які не хочуть втрачати вплив на ключові рішення Союзу.
Реформа пов’язана з майбутнім розширенням ЄС
Окремий блок пропозицій стосується майбутніх членів. У документах розглядається ідея тривалого перехідного періоду після вступу, посиленого контролю за дотриманням правових і демократичних стандартів та можливості застосування фінансових або інституційних заходів у разі відступу від взятих зобов’язань.
Водночас у Брюсселі не планують відмовлятися від одностайності на початковій та фінальній стадіях вступу нових держав. Це означає, що кожна країна-член і надалі матиме можливість впливати на остаточне рішення про прийняття нового учасника. Для України, Чорногорії, Північної Македонії та інших кандидатів запропоновані зміни можуть мати практичне значення насамперед на проміжних етапах переговорів, де сьогодні рішення інколи блокуються окремими державами.
