Новий викопний родич крокодилів з середньою юри Марокко виявився справжнім «голчастозубим» хижаком. Команда палеонтологів описала новий рід і вид телеозавридного талатозухія Ctenosuchus tenuidens на основі двох зразків з сходу країни. За даними дослідників, його щелепи були густо встелені тонкими, схожими на голки зубами, яких не має жодна інша відома тварина з крокодилової лінії. Про знахідку повідомляє видання Sci.News.

Незвичайний хижак юрського Марокко
Ctenosuchus tenuidens жив на території сучасного Марокко приблизно 165 мільйонів років тому, у середньоюрський час. Це був представник групи талатозухій (Thalattosuchia) — крокодиломорфів, що в юрсько-крейдовому періоді здебільшого вели морський спосіб життя.
Палеонтолог Хамзах Імран (Hamzah Imran) з Портсмутського університету та його колеги зазначають, що крокодиломорфні архозаври в мезозої були дуже різноманітними й заселяли суходіл, річки, озера та моря. Серед них талатозухії вирізнялися морфологічними пристосуваннями до напів- або повністю морського способу життя, а деякі пізньоюрські форми за загальним планом будови нагадували морських рептилій.
Багатьом талатозухіям були притаманні видовжені вузькі морди та «ґавіалеподібна» (gharial-like) форма тіла. Відомі скам’янілості цієї групи знайдені майже по всьому світу в діапазоні широт від приблизно 57,4° пн. до 39,8° пд., але найкраще вони вивчені у північно-західній Європі — Німеччині, Великій Британії та Франції.
Походження зразків і геологічний контекст
Два часткові зразки Ctenosuchus tenuidens були знайдені в червоних глинистих сланцях району Талсінт–Ануаль у провінції Фігіг на сході Марокко. Як зазначають автори роботи, матеріал був придбаний у комерційних збирачів викопних решток, які надали фотографії місця знахідки та координати.
Ця місцевість поблизу міста Талсінт охоплює величезну площу мезозойських відкладів від ранньої юри до пізньої крейди. В основі тут залягають морські вапняки й сланці ранньоюрського віку, перекриті червоними товщами (red beds) середньої та пізньої юри, з яких і походить новий матеріал.
Зуби-голки та можлива дієта
Найвражаюча риса Ctenosuchus tenuidens — його зуби. Вони не схожі на зуби жодного іншого родича крокодилів, як сучасних, так і вимерлих. Кожен зуб приблизно у 10 разів вищий, ніж широкий, а відстань між сусідніми зубами становить близько 2,3 мм. Дослідники оцінюють, що на кожному боці верхньої щелепи розташовувалося понад 35 зубів.
Для порівняння, у сучасного індійського гавіала — вузькомордого рибоїдного крокодила — зуби у верхній щелепі розміщені на відстані близько 15 мм один від одного. Таким чином, Ctenosuchus tenuidens мав значно щільніший «зубний гребінь».
На основі такої будови зубів автори припускають, що тварина живилася невеликими м’якотілими жертвами — дрібною рибою, ракоподібними та м’якотілими безхребетними. Дослідники також розглядали гіпотезу, що цей талатозухій міг фільтрувати їжу з води, подібно до деяких юрських літаючих рептилій, але поки що вважають таку ідею лише попередньою й потребуючою подальших доказів.
Місце в еволюційному дереві та значення знахідки
Еволюційний аналіз показав, що Ctenosuchus tenuidens належить до родини телеозавридів (Teleosauridae) і є сестринським видом до Seldsienean megistorhynchus та групи Aeolodontini. Це допомагає уточнити зв’язки всередині талатозухій і додає нові дані про різноманіття їхніх екологічних ніш.
За словами палеонтологів, описаний вид є єдиним відомим прісноводним телеозавроїдом з Гондвани та лише другим видом телеозавра, зафіксованим у юрських відкладах Марокко (поряд із Machimosaurus sp.). Це підкреслює унікальність знахідки як для регіону, так і для всієї південної частини колишнього суперконтиненту.
Опис Ctenosuchus tenuidens опубліковано в журналі Journal of Vertebrate Paleontology як статтю про новий телеозавроїд (Crocodylomorpha, Thalattosuchia) з унікальним типом зубів із середньоюри східного Марокко. Нова знахідка показує, наскільки різноманітними за способом живлення та місцеперебування були давні родичі сучасних крокодилів.
У Марокко виявили юрського родича крокодилів з голчастими зубами з’явилася спочатку на Цікавості.

1005