Палеонтологи відкрили найтовщого родича кальмарів юрського віку

У Wyoteuthis linsterorum цей елемент був приблизно 10 сантиметрів завдовжки, але досягав 6 сантиметрів завширшки, утворюючи майже бочкоподібний профіль. Саме ця непропорційна «товщина» й зробила його «найгрубшим» белемнітом зі знайдених.

Збережений рострум – це лише частина організму. З урахуванням щупалець дослідники оцінюють загальну довжину живої тварини приблизно у 60 сантиметрів.

Рідкісний вид із давно зниклої родини

Палеонтолог із Вайомінгу Білл Валь (Bill Wahl) першим звернув увагу, що ці скам’янілості «разюче вибиваються із загальної маси». Він об’єднав навколо знахідки фахівців, зокрема спеціаліста з белемнітів, докторанта Олексія Іпполітова (Alexey Ippolitov), який нині працює в Університеті Вікторії у Веллінгтоні.

За допомогою комп’ютерної томографії (КТ-сканування) команда змогла дослідити внутрішню будову рострумів, не пошкоджуючи їх. Внутрішні ознаки пов’язали Wyoteuthis з родиною белемнітів, яку вважали вимерлою на мільйони років раніше, ніж існував цей вид.

Попри величезну кількість белемнітів у формації Санданc, наразі відомі лише два екземпляри Wyoteuthis linsterorum. Обидва тепер зберігаються у Музеї динозаврів Вайомінгу.

Н незвичний хижак давнього внутрішнього моря

Формація Санданc фіксує залишки внутрішнього моря, що в юрському періоді покривало частину сучасного заходу США. У цих відкладах белемніти настільки численні, що місцеві збирачі скам’янілостей жартома називають їх «кальмарячими хвостами».

Олексій Іпполітов визнає, що був «глибоко здивований», натрапивши на настільки незвичну форму в групі, яку вивчають уже понад двісті років. Дослідники припускають, що масивна будова могла давати перевагу в полюванні на дрібніших белемнітів, зокрема широко розповсюджений рід Pachyteuthis, однак точна причина еволюції такого широкого рострума поки не встановлена.

Сучасні кальмари не надто вибагливі до здобичі: вони активно поїдають інших головоногих і навіть представників свого виду. Автори роботи вважають можливим, що подібна «всеїдність» характерна була й для Wyoteuthis, а великі розміри допомагали йому домінувати серед інших белемнітів того часу.

Шлях від випадкової знахідки до нового виду

Історія відкриття розтяглася майже на три десятиліття. Наприкінці 1990‑х років засновник Музею динозаврів Вайомінгу доктор Бурхард Поль уперше помітив незвичайно великого белемніта. Знахідку поклали до колекційної шухляди, де вона пролежала роками без детального вивчення.

У 2019 році збирач скам’янілостей Кліфф Лінстер (Cliff Linster) знайшов неподалік міста Тен-Спіп (Ten Sleep, Вайомінг) другий подібний екземпляр і передав його до музею. Порівняння обох зразків дало дослідникам достатньо даних, щоб офіційно описати новий вид.

Назва Wyoteuthis означає «кальмар із Вайомінгу», а видова назва linsterorum вшановує Лінстера та його родину. Вони також відомі відкриттям динозавра Bambiraptor. Кліфф Лінстер помер у червні цього року, вже знаючи, що його белемніт вивчають і готують до наукового опису.

Пам’ять колекціонера й рідкісна скам’янілість

Для співавтора дослідження, доктора Діна Ломакса (Dean Lomax) з Університету Манчестера, назва виду має й особистий вимір. Підлітком він брав участь у розкопках динозаврів на ранчо Лінстерів у Монтані та зберіг теплі спогади про їхню спільну роботу і розмови про скам’янілості, зокрема й про цей белемніт.

На думку Ломакса, виняткова рідкість Wyoteuthis може бути пов’язана з особливими екологічними умовами або вузькою спеціалізацією виду. Обидва відомі зразки тепер виставлені для огляду в Музеї динозаврів Вайомінгу в місті Термополіс, де відвідувачі можуть побачити одного з найнезвичніших головоногих юрського періоду.

Палеонтологи відкрили найтовщого родича кальмарів юрського віку з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com