922
Українські медичні заклади готуються до можливих нових атак на енергетичну та медичну інфраструктуру. Для лікарень це питання не обмежується наявністю генератора: без електроенергії, води, зв’язку та запасів необхідних препаратів складно забезпечувати роботу операційних, реанімацій і відділень, де перебувають пацієнти, залежні від безперервної допомоги. Саме тому стійкість системи охорони здоров’я стала одним із напрямків співпраці Міністерства охорони здоров’я України та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Під час зустрічі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка з делегацією ВООЗ на чолі з Чікве Іхеквеазу обговорювали підготовку медичних установ до кризових сценаріїв, підтримку прифронтових регіонів та здатність системи працювати під тривалим воєнним навантаженням. Підготовка охоплює як невідкладні потреби на найближчий зимовий період, так і довгострокові рішення для відновлення медицини.
Що означає автономність лікарні
Резервне електропостачання потрібне не лише для освітлення коридорів. Воно забезпечує роботу критичного медичного обладнання, систем подачі кисню, холодильників із препаратами, лабораторій та інформаційних сервісів. Однак навіть потужне джерело живлення не розв’язує всіх проблем, якщо немає пального, можливості технічного обслуговування чи узгодженого плану роботи під час тривалого знеструмлення.
У пріоритеті також запаси лікарських засобів, перев’язувальних матеріалів та іншого медичного приладдя. Особливо важливими такі резерви є для закладів поблизу лінії фронту, де доставка може ускладнюватися через безпекову ситуацію, пошкоджені дороги або повторні обстріли. Наявність запасів дозволяє не переривати лікування тоді, коли звичні ланцюги постачання тимчасово не працюють.
Планування включає й логістику: куди перевозити пацієнтів у разі пошкодження будівлі, як підтримувати зв’язок між бригадами та як розподіляти ресурси між установами. Це особливо актуально для людей, які потребують постійного нагляду чи складного лікування, адже зволікання може безпосередньо впливати на їхню безпеку.
Від медичної евакуації до готовності до спалахів інфекцій
Окремо МОЗ і ВООЗ розглянули розвиток програми медичної евакуації MedEvac, яка допомагає направляти пацієнтів за кордон для лікування, якщо необхідні послуги складно або неможливо забезпечити в умовах війни. Серед інших напрямків співпраці — реабілітація, екстрена та первинна медична допомога, а також підтримка психічного здоров’я людей, які пережили травматичні події.
Готовність системи охорони здоров’я перевіряється не лише ракетними ударами. Під час переговорів порушували й питання інфекційних спалахів, радіаційних та ядерних ризиків. У цьому контексті важливими є епідеміологічний нагляд, лабораторні можливості та механізми швидкого обміну інформацією. Україна продовжує працювати над Національним планом дій із безпеки здоров’я, який має визначити подальші кроки для зміцнення цієї спроможності.
Таким чином, підготовка лікарень до можливих атак — це комплексне завдання, у якому поєднуються технічні резерви, забезпечення ліками, евакуаційні маршрути та організація допомоги. Для пацієнтів результатом має стати найважливіше: можливість отримувати лікування навіть тоді, коли навколишня інфраструктура працює в надзвичайних умовах.
