Одна з найзагадковіших структур людського мозку вперше показала свою активність на рівні окремих нейронів. Дослідники простежили, як клітини клауструму реагують на невизначеність, помилки очікування та необхідність швидко змінювати внутрішню модель того, що відбувається. Результат виявився несподівано конкретним: частина нейронів буквально «відстежувала», наскільки людина впевнена у прогнозі, а інші реагували на момент, коли реальність не збігалася з очікуваннями.

Клауструм — тонка пластинка сірої речовини, захована глибоко під інсулярною корою. Через складне розташування й невеликий розмір його важко досліджувати звичайними методами. Протягом десятиліть нейробіологи пропонували дуже різні функції цієї структури — від інтеграції сенсорної інформації до участі у свідомості, увазі та контролі імпульсивної поведінки. Але більшість гіпотез ґрунтувалася на дослідах із тваринами або непрямих даних.
Уперше вчені слухали окремі нейрони клауструму людини
Нове дослідження стало можливим завдяки пацієнтам, яким у межах медичних процедур тимчасово імплантували електроди для реєстрації активності мозку. Під час експерименту учасники виконували завдання, у якому потрібно було навчитися передбачати неприємний стимул і постійно коригувати очікування, коли правила змінювалися.
Саме тут з’явився найцікавіший сигнал. Деякі нейрони клауструму змінювали активність залежно від того, наскільки невизначеним був майбутній результат. Інші особливо сильно реагували на «помилку прогнозування» — ситуацію, коли учасник очікував один результат, а отримував інший.
Такий механізм добре вписується в сучасне уявлення про мозок як про систему постійного прогнозування. Нервова система не просто пасивно реєструє події, а безперервно будує гіпотези про те, що станеться далі. Коли прогноз не справджується, модель потрібно оновити — і клауструм, схоже, може брати участь саме в цій перебудові.
Знахідка не робить клауструм «центром свідомості», але звужує коло версій
У минулому клауструму приписували майже містичну роль — його навіть називали можливим «диригентом свідомості». Нові дані не підтверджують настільки широке твердження. Натомість вони дають набагато практичнішу картину: структура може допомагати мозку пригнічувати застарілі очікування й адаптувати поведінку, коли середовище стає непередбачуваним.
Це важливо для розуміння тривоги, компульсивної поведінки, залежностей та інших станів, де людина надмірно реагує на невизначеність або, навпаки, погано оновлює очікування після нової інформації. Поки що дослідження невелике й не дозволяє робити клінічні висновки, але вперше дає прямі дані від людських нейронів клауструму.

1002