Світові запаси пшениці у сезоні 2026/27 на перший погляд залишаються значними, однак реальна картина міжнародного ринку значно напруженіша. За прогнозом USDA, кінцеві запаси можуть становити 276,3 млн тонн при виробництві 822,4 млн тонн, але велика частина цього зерна фактично не бере участі у світовій торгівлі.

Лише близько 68,6 млн тонн кінцевих запасів припадатиме на основних експортерів — Аргентину, Австралію, Канаду, Євросоюз, Казахстан, Росію, Україну та США. Саме ці держави формують основну частину пропозиції, доступної для імпортерів на міжнародному ринку.
Водночас значні запаси зосереджені у Китаї та Індії. Вони важливі для внутрішньої продовольчої безпеки цих країн, але майже не впливають на реальний обсяг пшениці, яку можна купити на світовому ринку. Через це загальний показник запасів створює враження більшого резерву, ніж є насправді.
USDA також очікує скорочення світової торгівлі пшеницею у сезоні 2026/27. Додатковим фактором ризику залишаються логістичні проблеми у Чорному морі, які обмежують стабільність постачань із Росії та України — двох важливих експортерів.
Така структура ринку означає, що навіть локальна проблема може швидко вплинути на глобальні ціни. Неврожай в одному з ключових регіонів, нові експортні обмеження або перебої в логістиці здатні суттєво скоротити доступний для імпортерів обсяг зерна.
Особливо вразливими є країни, які значною мірою залежать від імпорту пшениці. Для них важливий не загальний світовий запас, а саме кількість зерна, яку експортери готові та здатні фізично поставити.
Тому аналітики радять оцінювати баланс пшениці не лише за загальною статистикою USDA, а й за концентрацією запасів у державах-експортерах. Саме цей показник зараз сигналізує про значно нижчий запас міцності світового ринку.

858