915
Жінки протягом життя частіше повідомляють про біль, ніж чоловіки, причому ця різниця простежується в різних частинах тіла й у різному віці. До такого висновку дійшли автори масштабного дослідження, опублікованого в Nature Medicine. Науковці проаналізували дані майже шести мільйонів людей зі 118 країн, зібрані упродовж 1990–2025 років.
Дослідження охопило людей від п’ятирічного віку до понад 100 років. Учасники повідомляли про біль у різних анатомічних ділянках, а дослідники порівнювали частоту, інтенсивність і вікову динаміку симптомів у чоловіків та жінок.
Найбільша різниця стосувалася голови, обличчя та живота
Жінки частіше повідомляли про біль у всіх 11 досліджених ділянках тіла. Найвиразніший розрив виявили щодо болю в обличчі, головного болю та болю в животі. За даними аналізу, жінки на 83% частіше повідомляли про біль в обличчі, на 74% — про головний біль і на 60% — про біль у шлунку або животі.
Різниця ставала ще помітнішою, коли науковці враховували не лише наявність болю, а й його інтенсивність та поширеність. Сильний біль найчастіше досягав піку приблизно у 50-річному віці, після чого частота найтяжчих форм дещо знижувалася.
Натомість генералізований біль — коли людина відчуває дискомфорт у багатьох частинах тіла — найчастіше спостерігався приблизно у 70 років. Це підкреслює, що різні типи болю мають різні вікові траєкторії.
Різні частини тіла мають власну вікову динаміку
Головний біль, біль в обличчі та животі частіше досягали піку у молодшому віці, після чого поступово ставали менш поширеними. Біль у шиї, плечах і ліктях найчастіше був максимальним у середньому віці, а потім дещо слабшав.
Інша картина спостерігалася для нижньої частини тіла. Біль у спині, стегнах і колінах частіше посилювався з віком. Автори пов’язують це з накопиченим механічним навантаженням, дегенеративними змінами суглобів та іншими процесами, які сильніше впливають на структури, що несуть вагу тіла.
Дослідники також оцінили фактори, які можуть посилювати глобальний тягар болю. За їхніми розрахунками, близько 18,3% цього тягаря пов’язані з курінням, ожирінням і низьким доходом домогосподарств. У різних регіонах показник суттєво відрізнявся — від 12,6% у країнах Африки на південь від Сахари до 27,1% у Східній Європі.
Автори наголошують, що біль — не лише медична, а й соціальна проблема. Люди з обмеженим доступом до лікарів можуть не потрапляти до статистики, якщо оцінювати лише офіційні діагнози. Саме тому у цій роботі використовували дані про біль, який учасники повідомляли самостійно.
Результати також повертають увагу до гендерного розриву у ставленні до болю. У різних системах охорони здоров’я жінки іноді стикаються з недооцінюванням скарг або пізнішим призначенням знеболювального. Велике дослідження не пояснює всі біологічні та соціальні причини різниці, але показує, що сама проблема є глобальною.
Практично це означає, що біль варто оцінювати з урахуванням віку, локалізації, тривалості й інтенсивності, а не сприймати як однаковий симптом для всіх. Розуміння різних траєкторій може допомогти краще планувати профілактику та лікування на різних етапах життя.
