820
У 2024 році у світі близько 170 мільйонів дітей і підлітків віком від 5 до 19 років жили з ожирінням. Такі дані Всесвітньої організації охорони здоров’я наводить Anadolu Agency. За кілька десятиліть проблема стала значно масштабнішою: якщо у 1990 році ожиріння у цій віковій групі мали близько 2% дітей і підлітків, то у 2024 році показник зріс до 8%.
Із загальної кількості близько 70 мільйонів припадало на дітей віком від 5 до 9 років, а ще приблизно 100 мільйонів — на підлітків від 10 до 19 років. ВООЗ наголошує, що ожиріння слід розглядати не як косметичну проблему або «відсутність сили волі», а як хронічне захворювання, на яке впливають біологічні, поведінкові, соціальні та середовищні фактори.
Наслідки стосуються не лише ваги
Ожиріння у дитячому та підлітковому віці може підвищувати ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії та інших серцево-судинних порушень уже в молодому віці. Водночас оцінка здоров’я дитини не повинна зводитися лише до цифри на вагах. Лікарі враховують вік, темпи росту, статеве дозрівання, сімейний анамнез, харчові звички, фізичну активність, сон і супутні захворювання.
Не менш важливими є психологічні наслідки. Діти з ожирінням частіше стикаються зі стигматизацією та булінгом. Це може погіршувати самооцінку, посилювати тривожність, депресивні симптоми та соціальну ізоляцію. Саме тому ВООЗ закликає розглядати фізичне й психічне здоров’я разом і не використовувати принизливі методи мотивації.
Стигма може навіть заважати лікуванню. Якщо дитина боїться осуду лікаря, учителя чи батьків, вона може приховувати харчові труднощі, уникати спорту або відмовлятися від медичних оглядів. Значно ефективнішим є підхід, де сім’я змінює побутові звички разом, без постійних коментарів про зовнішність і без покарання їжею.
Що рекомендує ВООЗ
Організація оприлюднила перші настанови щодо допомоги дітям і підліткам з ожирінням. Основою залишаються структуровані програми, які одночасно працюють із харчуванням, фізичною активністю та поведінковими звичками. Ідеться не про короткі суворі дієти, а про довгострокові зміни, які можна підтримувати в реальному житті: доступні овочі та фрукти, регулярні прийоми їжі, менше солодких напоїв, достатній сон і щоденний рух.
Для дітей від 0 до 9 років препарати для зниження ваги, баріатричні операції та спеціальні пристрої для схуднення не рекомендуються як стандартний спосіб лікування. Для підлітків від 10 до 19 років схвалені препарати можуть розглядатися лише в певних ситуаціях, коли комплексна програма зміни способу життя під професійним наглядом не дала потрібного результату. Рішення має приймати медична команда, а не сім’я самостійно.
Баріатричні операції у підлітків також не є звичайним методом і можуть розглядатися лише за суворих умов при тяжкому ожирінні. Перед таким втручанням необхідні ретельна оцінка фізичного здоров’я, психологічна підтримка й довгострокове спостереження.
Для батьків головним орієнтиром має бути не швидке зменшення цифри на вагах, а здоровий розвиток дитини. Якщо вага різко змінюється або є підозра на ожиріння, краще звернутися до педіатра чи сімейного лікаря. Фахівець оцінить криву росту, можливі супутні проблеми та за потреби залучить ендокринолога, дієтолога або психолога.
Глобальна статистика ВООЗ показує, що проблема вже не може вирішуватися лише на рівні окремої сім’ї. Значення мають доступність здорової їжі, безпечні місця для руху, шкільне харчування, реклама продуктів для дітей та можливість отримати медичну допомогу без стигматизації. Саме комплекс таких заходів може вплинути на тенденцію в довгостроковій перспективі.
https://ua.news/ua/health/vooz-ozhirinnia-maiut-170-mln-ditei-i-pidlitkiv-u-sviti-anadolu-agency
