825
Опале листя часто сприймають як сміття, яке потрібно якомога швидше зібрати й винести, однак із нього можна отримати один із найкращих безкоштовних матеріалів для саду — листовий перегній. Він відрізняється від звичайного компосту тим, що утворюється переважно внаслідок роботи грибів, а не швидкого бактеріального розкладання суміші різних відходів. Через це процес іде повільніше, зате готовий матеріал має чудову структуру, добре утримує воду й працює як природний покращувач ґрунту.
Найшвидше розкладається листя дуба, бука та граба. Більш товсте листя клена, волоського горіха, кінського каштана та їстівного каштана краще попередньо подрібнити, інакше воно може залишатися майже цілим дуже довго. Вічнозелене листя на кшталт лавровишні або аукуби теж розкладається повільно, тому його доцільніше подрібнити й додавати до звичайної компостної купи.
Найпростіше зробити перегній у мішках або сітчастому контейнері
Для невеликої кількості листя достатньо міцних пластикових мішків. Сухе листя злегка зволожують, складають у мішок, роблять кілька отворів для доступу повітря й виходу зайвої води, а верх зав’язують не надто щільно. Пакети залишають у затіненому місці на один-два роки. Важливо, щоб листя не висихало повністю: за тривалої сухої погоди його можна трохи зволожити.
Якщо листя багато, зручніше зробити простий контейнер із металевої або пластикової сітки, закріпленої на кілках. Конструкція не повинна бути герметичною — грибам і мікроорганізмам потрібен доступ повітря. Чим більша купа, тим стабільніше в ній зберігається волога, тому великий обсяг часто розкладається рівномірніше за кілька маленьких куп.
Листя, зібране газонокосаркою, має ще одну перевагу: воно вже подрібнене й змішане з невеликою кількістю трави. Це прискорює розкладання і додає трохи азоту. Водночас якщо на газоні застосовували гербіциди або листя має явні ознаки серйозних хвороб, перед використанням потрібно враховувати ці ризики.
Навіть недозрілий листовий перегній уже корисний
Повністю готовий листовий перегній зазвичай отримують приблизно через два роки. Він стає темним, пухким і майже не нагадує початкове листя. Такий матеріал можна використовувати як компонент субстратів, змішувати з садовою землею й піском або додавати до ґрунту для покращення його структури.
Матеріал, який розкладався лише рік, теж не потрібно викидати. Його можна використовувати як мульчу, розкладати по поверхні голого ґрунту восени або додавати як органічний покращувач. Він не є сильним добривом, але добре працює на фізичні властивості землі — допомагає піщаним ґрунтам краще утримувати воду, а важким стає пухкішим.
Хвоя також здатна утворювати окремий листовий перегній, але розкладається довше — іноді два-три роки. Такий матеріал має кислішу реакцію і особливо підходить для мульчування рододендронів, азалій, камелій, вересів і лохини. Отже, замість того щоб щороку вивозити десятки мішків листя, можна перетворити їх на ресурс, який через сезон-два повернеться у сад у значно кориснішій формі. Якщо купа розкладається надто повільно, її можна зрідка перемішувати й зволожувати під час сухої погоди — цього достатньо, щоб процес знову активізувався.
