764
Серцево-судинні захворювання дедалі частіше діагностують не лише у людей похилого віку, тому профілактика має починатися задовго до появи перших симптомів. Частину факторів ризику — вік, спадковість або деякі супутні хвороби — людина змінити не може. Проте значна частина ризику пов’язана зі звичками, які повторюються щодня: курінням, харчуванням, низькою рухливістю, стресом та ігноруванням власного самопочуття.
Одним із найнебезпечніших факторів залишається куріння. Тютюновий дим містить тисячі хімічних речовин, частина з яких ушкоджує судини, а чадний газ зменшує здатність крові переносити кисень. Нікотин підвищує частоту серцевих скорочень і сприяє звуженню судин. Вейпи та електронні сигарети також не можна вважати безпечною альтернативою для серцево-судинної системи, особливо якщо вони містять нікотин.
Вага, алкоголь, стрес і відсутність руху діють у комплексі
Надлишкова маса тіла, особливо накопичення жиру в ділянці живота, часто поєднується з підвищеним тиском, порушенням ліпідного обміну та інсулінорезистентністю. У джерелі як орієнтир наводиться окружність талії понад 88 см у жінок і понад 100 см у чоловіків, однак сучасна оцінка ризику завжди повинна враховувати більше параметрів, а не лише одну цифру. Навіть помірне зниження ваги за її надлишку може позитивно впливати на тиск і метаболічні показники.
Регулярне вживання алкоголю теж не є нейтральним для серця. Алкоголь може підвищувати артеріальний тиск і рівень тригліцеридів, а також додавати до раціону значну кількість калорій. Крім того, алкоголь нерідко супроводжується переїданням, солоними закусками та курінням, тому ризики часто накладаються один на одного.
Хронічний стрес — ще один фактор, який не варто недооцінювати. Короткочасна стресова реакція є нормальною частиною життя, але тривалий стан напруги підтримує підвищений рівень стресових гормонів, може погіршувати сон і сприяти підвищенню артеріального тиску. Повністю усунути стрес неможливо, проте регулярний відпочинок, фізична активність, нормальний сон та психологічні навички саморегуляції зменшують його вплив.
Сидячий спосіб життя також поступово підвищує серцево-судинний ризик. Регулярна помірна активність допомагає контролювати вагу, тиск і рівень холестерину. У матеріалі як орієнтир наводяться 2–2,5 години руху на тиждень. Це не обов’язково має бути інтенсивний спорт: для багатьох людей практичним варіантом є швидка ходьба, плавання, велосипед або домашні тренування.
Сіль та ігнорування симптомів — ще дві небезпечні звички
Велику кількість солі люди часто отримують не з домашньої сільнички, а з готових продуктів: ковбас, сосисок, консервів, чипсів, солоних снеків, соусів та напівфабрикатів. Надлишок натрію сприяє затримці рідини й може підвищувати артеріальний тиск. Тому корисно не лише менше солити готову їжу, а й читати склад продуктів та частіше обирати менш оброблені варіанти.
Остання звичка — відкладати звернення до лікаря, коли з’являються тривожні симптоми. При інфаркті час має критичне значення. Насторожити повинні біль, тиск або дискомфорт у центрі чи лівій частині грудей, що тривають кілька хвилин або повторюються, раптова слабкість, запаморочення, задишка, біль у щелепі, шиї, спині, плечах чи руках.
Симптоми можуть бути нетиповими, особливо у жінок, людей старшого віку та пацієнтів із діабетом. Тому при підозрі на серцевий напад краще не чекати і не намагатися доїхати до лікарні самостійно, а викликати екстрену медичну допомогу. Профілактика інфаркту складається не з однієї «правильної» звички, а з поєднання відмови від куріння, контролю тиску, регулярної активності, збалансованого харчування та своєчасної медичної допомоги.
https://medicina.ua/presscenter/articles/ambulance/itm/12454/
