673
Китайські регулятори за минулий рік закрили або об’єднали понад 670 банківських установ — це рекордний масштаб консолідації фінансового сектору країни. Переважно йдеться про невеликі регіональні та сільські банки, які виявилися найбільш уразливими до уповільнення економіки, проблем на ринку нерухомості та тривалого періоду низьких процентних ставок.
За оцінками Fitch, загальна кількість банків у Китаї після хвилі закриттів скоротилася до 3139. Це приблизно на 23% менше, ніж у 2021 році. Регулятори прагнуть зменшити кількість слабких установ і створити більші банки з кращим капіталом, професійнішим управлінням та більшими можливостями витримувати фінансові шоки.
Малі банки в Китаї давно вважаються одним із найслабших сегментів системи. Вони часто мають вищу частку проблемних кредитів, менший запас капіталу та більшу залежність від економіки конкретних регіонів. Особливо вразливими є установи в менш розвинених провінціях, де місцева влада і бізнес також стикаються з борговим навантаженням.
Ситуацію погіршує затяжна криза в секторі нерухомості. Слабкий попит на кредити, дефляційний тиск і низькі ставки скорочують прибутковість банків, а проблеми забудовників збільшують ризик неповернення позик. Через це навіть формально платоспроможні регіональні банки можуть швидко втрачати фінансову стійкість.
Пекін уже використовував подібний підхід раніше. Слабкі банки поглинаються сильнішими установами, а місцеві уряди або великі державні фінансові групи отримують можливість докапіталізувати проблемні активи. Регулятори вважають, що така модель дозволяє уникати раптових банкрутств і паніки серед вкладників.
Паралельно китайська влада вливає значний капітал у найбільші державні банки та страхові компанії. Це має створити додатковий запас міцності для всієї системи в умовах, коли темпи економічного зростання залишаються слабшими, ніж у попередні десятиліття.
Закриття сотень банків не означає скорочення доступу до базових фінансових послуг у такому самому масштабі: частина установ фактично переходить під контроль більших банків і продовжує роботу в іншій структурі. Водночас сама кількість реорганізацій показує, наскільки серйозно Пекін оцінює ризики в регіональному банківському секторі.
