Сьогодні бортове харчування часто зводиться до сендвіча, снека або платного меню, але сто років тому авіація тільки починала формувати власні стандарти сервісу. Згодом їжа в літаку перетворилася на один із символів престижу й розкоші.

Одним із перших відомих випадків подавання їжі на борту вважають рейс між Лондоном і Парижем 1919 року. Пасажирам тоді пропонували простий набір із бутербродів та фруктів. Літаки були маленькими, кухонь не мали, а сильна турбулентність робила складний сервіс практично неможливим.
Наприкінці 1920-х почали з’являтися гарячі страви. У 1930-х рівень обслуговування підвищувався, а на окремих рейсах уже подавали шампанське.
Після Другої світової війни настала так звана золота епоха авіаподорожей. Квитки були дорогими, польоти залишалися привілеєм заможних пасажирів, а сервіс відповідав ціні. У салонах накривали столи скатертинами, використовували справжні прибори, подавали стейки, лобстерів, ікру, фаршировану птицю та ростбіф.
У 1960–1970-х авіакомпанії змагалися між собою якістю меню. На деяких рейсах працювали кухарі, а обід нагадував повноцінне ресторанне обслуговування.
Ситуація почала змінюватися в 1980–1990-х, коли авіаподорожі ставали доступнішими. Перевізники почали скорочувати витрати, а пасажири дедалі частіше погоджувалися на простіше меню в обмін на дешевший квиток.
У 2000-х із поширенням лоукостерів безкоштовне харчування на коротких рейсах стало зникати. Сьогодні різниця між класами дуже велика: на бюджетному рейсі можна отримати лише платний перекус, тоді як у бізнес- і першому класі досі подають складні ресторанні страви.

706