541
Майбутня еволюція Сонця може зробити зовнішню частину Сонячної системи нестабільною набагато раніше, ніж передбачали попередні моделі. Нові чисельні симуляції показали, що ключове значення має не лише загальна втрата маси нашою зіркою, а й те, наскільки нерівномірно та різко ця маса буде викидатися у космос.
Раніше вчені часто моделювали втрату маси Сонцем як відносно плавний процес. За таких умов орбіти планет після перетворення Сонця на білого карлика повинні були розширитися приблизно вдвічі, але залишатися стабільними надзвичайно довго. Навіть із урахуванням близьких прольотів інших зір планети-гіганти могли зберігати стійкі орбіти десятки мільярдів років.
Випадкові викиди змінюють картину
Команда під керівництвом Костянтина Батигіна з Каліфорнійського технологічного інституту врахувала більш реалістичний сценарій. На стадії червоного гіганта зорі втрачають речовину не абсолютно рівномірно: окремі викиди можуть відбуватися у різний час і в різних напрямках, створюючи своєрідні гравітаційні «поштовхи» для планет.
Симуляції показали, що за достатньо великих окремих викидів зовнішня Сонячна система може втратити стабільність уже протягом мільярдів років. У частині моделей орбіти Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна переходили у нестійкі конфігурації, після чого планети могли бути розсіяні або навіть викинуті зі системи.
Розпад може початися ще до появи білого карлика
За параметрів втрати маси, які дослідники вважають найбільш імовірними для Сонця, близько 40% симуляцій призводили до серйозної дестабілізації ще на стадії червоного гіганта, а приблизно 90% — протягом наступних трьох мільярдів років. Це суттєво скорочує оцінений час, протягом якого сучасна архітектура Сонячної системи може зберігатися після завершення активної еволюції Сонця.
Йдеться про події надзвичайно далекого майбутнього, тому відкриття не має жодного практичного значення для сучасної Землі. Проте воно допомагає астрономам краще зрозуміти, як поводяться планетні системи навколо старіючих зір і чому частина з них може руйнуватися швидше, ніж передбачали спрощені моделі.
