Ультраоброблені продукти — фастфуд, частина напівфабрикатів, солодкі напої, снеки та промислова випічка — дедалі частіше стають предметом великих досліджень. У матеріалі SPEKA описано систематичний огляд, опублікований у The BMJ, який охопив майже 9,9 мільйона людей. Високе споживання такої їжі було пов’язане з вищим ризиком діабету 2 типу, ожиріння та серцево-судинних ускладнень.

Проблема полягає не в одному конкретному інгредієнті. Ультраоброблена їжа часто має високу енергетичну щільність, м’яку текстуру й дуже приємний смак, через що її легко з’їсти більше, ніж планувалося. Одночасно в ній може бути мало клітковини й багато солі, доданого цукру та насичених жирів.
Надлишок натрію сприяє підвищенню артеріального тиску й затримці рідини. Промислові трансжири, де вони ще трапляються, погіршують ліпідний профіль, а велика кількість вільних цукрів підтримує надлишкову калорійність і карієс.
Окремою проблемою є витіснення корисних продуктів. Якщо фастфуд і готові снеки регулярно замінюють овочі, бобові, рибу й цільнозернові продукти, людина отримує менше клітковини, вітамінів і мінералів.
При цьому поодинокий бургер або піца не створюють катастрофи. Ризик формує саме системний раціон, коли ультраоброблені продукти стають основою більшості прийомів їжі.
У деяких дослідженнях високий рівень споживання такої їжі також пов’язували з симптомами тривоги й гіршим психічним здоров’ям, але причинність тут складна: стрес сам може підштовхувати людей до швидкої їжі.
Найреалістичніша стратегія — не намагатися перейти на «ідеально чисте» харчування за один день, а поступово зменшувати частку готових продуктів. Чим частіше основу раціону складають прості цілісні продукти, тим сприятливіший загальний профіль харчування.

559