4530
Швейцарські льодовики за останні п’ять років втратили майже п’яту частину свого об’єму. За даними щорічного моніторингу, з 2021 року сумарна втрата льоду сягнула 19,4%, а лише за перші вісім місяців 2026 року льодовики скоротилися ще приблизно на 5,5%. Для Альп це один із найшвидших періодів танення за весь час систематичних спостережень.
Основними причинами стали дуже тепле літо й малосніжна зима. Коли взимку накопичується мало снігу, темний старий лід оголюється раніше й починає активніше поглинати сонячне тепло. У 2026 році період із квітня по вересень також став найспекотнішим і найсухішим у Швейцарії за весь ряд метеоспостережень, який ведеться з 1864 року.
Середня товщина окремих льодовиків за один сезон зменшилася на 2,5–4 метри. Гляціологи повідомляють, що деякі невеликі льодовики фактично зникли, хоча остаточний офіційний підрахунок таких втрат ще триває. Там, де ще покоління тому лежали сотні метрів льоду, сьогодні залишаються кам’янисті схили й поодинокі фрагменти старого льоду.
Особливо показовим є льодовик Платтальвафірн, або Грісс. За останні 20 років він втратив приблизно 99% своєї площі. Ще в середині XX століття саме тут проводили одні з найдетальніших гляціологічних вимірювань у світі, тому сучасні дані можна напряму порівнювати з історичними.
Танення льодовиків змінює не лише ландшафт. Воно впливає на сезонний стік води, стабільність гірських схилів, ризик каменепадів і довгострокове водопостачання. Альпійські льодовики не є головним джерелом глобального підвищення рівня моря, однак їхня швидка втрата стала одним із найнаочніших локальних індикаторів сучасного потепління.
