362
Дослідники з Університету Бата створили флуоресцентні молекулярні датчики, які дозволяють спостерігати за змінами рівня глюкози безпосередньо всередині живих тканин. Це важливий крок для дослідження діабету, адже звичайний аналіз крові показує лише загальну концентрацію цукру, але не дозволяє побачити, які саме клітини поглинають глюкозу та як швидко вона переміщується між різними тканинами.
Основою нових сенсорів стали боронові кислоти — сполуки, здатні вибірково взаємодіяти з цукрами. Коли концентрація глюкози змінюється, змінюються й параметри флуоресцентного сигналу. Щоб отримувати точні карти, команда поєднала молекулярні зонди з багатофотонною флуоресцентною мікроскопією часу життя, яка вимірює не лише яскравість світіння, а й тривалість сигналу.
Спочатку технологію перевірили на клітинах у лабораторії, після чого перейшли до живих личинок рибок даніо. Частина зондів накопичувалася в травній системі, а після зміни рівня глюкози їхнє світіння помітно змінювалося. Це дозволило в режимі реального часу побачити метаболічну реакцію живого організму.
Ще цікавішими стали експерименти з рибками, які мали генетичну мутацію, що спричиняє дефіцит інсуліну та створює модель діабетоподібного стану. У таких особин флуоресцентний сигнал відрізнявся від здорових, що показало потенційну здатність системи виявляти метаболічні порушення безпосередньо в тканинах.
Автори підкреслюють, що це поки не готовий клінічний тест для людей. Метод продемонстрували на клітинах і рибках, тому попереду ще велика робота з адаптації технології до складніших організмів. Проте платформа може стати цінним інструментом для вивчення не лише діабету, а й раку та інших захворювань, де обмін глюкози змінюється ще до появи очевидних симптомів.
