Масштабне польове дослідження гучності пташиних сигналів виявило двох нових претендентів на звання найгучніших птахів світу. Голошия арапонга та червононога каріама здатні видавати крики гучністю понад 120 децибелів — приблизно на рівні бензопили або відбійного молотка на близькій відстані. Абсолютний рекорд поки залишається за білою арапонгою, для якої раніше вимірювали піки близько 125 децибелів.

Довгий час точно порівнювати гучність різних видів було складно. Рівень звуку швидко змінюється з відстанню, а птахи в дикій природі рідко сидять на точно відомій дистанції від мікрофона. Джефф Подос із Массачусетського університету та Жоао Менезес вирішили цю проблему за допомогою лазерних далекомірів для гольфу в поєднанні з високоточними шумомірами.
Такий підхід дозволив одночасно вимірювати силу звуку й точну відстань до птаха, а отже коректно порівнювати записи різних видів. Команда досліджувала не лише рекордні значення, а й анатомічні та екологічні фактори, які можуть пояснювати, чому деякі птахи еволюціонували настільки гучними.
Одне з можливих пояснень пов’язане із соціальною комунікацією. Надзвичайно потужний сигнал може бути вигідним у густому лісі, на великих відкритих територіях або під час конкуренції за партнера. Водночас така гучність має фізіологічну ціну: голосовий апарат повинен витримувати високий тиск, а сам птах — захищати власний слух від свого ж крику.
Новий метод дає змогу створити значно ширшу карту гучності пташиних сигналів і перевірити, як максимальна сила голосу пов’язана з розміром тіла, середовищем існування та шлюбною поведінкою.

4758