4480
Фізики з Університету Авейру в Португалії за допомогою чисельного моделювання дослідили незвичайний клас так званих «волосатих» чорних дір і виявили сценарій, за якого система може втратити сам горизонт подій, залишивши після себе гіпотетичний об’єкт — бозонну зорю. Йдеться не про спостережене космічне явище, а про теоретичну можливість, яка випливає з рівнянь загальної теорії відносності за наявності додаткового скалярного поля.
У класичному описі чорна діра визначається кількома параметрами, насамперед масою та обертанням. Однак деякі теоретичні моделі допускають існування навколо неї додаткового скалярного поля — своєрідного «волосся», яке може містити значну частину енергії всієї системи. У термінах квантової фізики таке поле можна описувати як сукупність бозонних частинок.
На перший погляд поле мало б просто впасти за горизонт подій, але за певних умов між ним і обертанням чорної діри виникає резонансна рівновага. Саме вона дозволяє «волоссю» існувати зовні протягом тривалого часу й суттєво впливати на еволюцію об’єкта.
Моделювання показало два можливі сценарії. В одному випадку система поступово втрачає зайву енергію й переходить до стабільнішої чорної діри. В іншому ж може статися набагато дивніша перебудова: горизонт подій зникає, а більша частина скалярного поля залишається у вигляді компактної бозонної зорі.
Бозонні зорі поки не виявлені в природі, але вони давно існують у теоретичній фізиці як можливі компактні об’єкти, утворені з бозонних полів. Якщо подібні переходи справді можливі, вони можуть створювати характерні гравітаційно-хвильові сигнали. Майбутні детектори потенційно зможуть перевірити, чи є такі екзотичні об’єкти лише математичною конструкцією, чи реально існують у Всесвіті.
