4447
Науковці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника дослідили 24 старі цвинтарі й виявили на них понад 400 видів судинних рослин. Ці території виявилися незвичайним поєднанням природної та історичної спадщини: після відселення людей вони десятиліттями розвивалися майже без регулярного косіння, нових поховань і господарського втручання. У результаті невеликі ділянки перетворилися на своєрідні осередки біорізноманіття.
Експедицію проводили ботаніки Іван Мойсієнко та Надія Скобель. Серед зафіксованих рослин є регіонально рідкісні види, зокрема наголоватка волошкова Jurinea cyanoides, охорона якої передбачена Бернською конвенцією. Її знайшли одразу на кількох кладовищах, що підкреслює природоохоронну цінність таких місць.
Особливу увагу дослідників привернули старі дерева. На багатьох цвинтарях збереглися великі дуби й сосни з обхватом стовбурів понад два-три метри. Найбільший живий дуб мав обхват 446 сантиметрів, а мертвий дуб-гігант — 510 сантиметрів. Найтовстіша зафіксована сосна сягнула 259 сантиметрів в обхваті.
Науковці припускають, що саме сакральний статус кладовищ допоміг деревам пережити періоди активного господарювання. У навколишніх лісах старі дерева часто вирубували або вони зникали через інші зміни землекористування, тоді як на місцях поховань їх традиційно залишали недоторканими. Тепер ці дерева стали важливими оселищами для комах, птахів, кажанів, грибів і мохів.
Цвинтарі мають і культурну цінність. На них збереглися кургани, старі борті, невеликі дерев’яні церкви та інші сліди життя поліських громад. Після аварії на ЧАЕС цей історичний ландшафт ніби «зупинився», а природа почала поступово включати його у власні екосистеми. Саме тому такі ділянки дають рідкісну можливість одночасно вивчати відновлення природи й матеріальну пам’ять покинутих сіл.
