Фахівці зі сну, яких цитує Stan, назвали регулярне засинання після опівночі потенційно найгіршим варіантом для багатьох людей. Але сенс рекомендації не в магічній межі 00:00. Головна проблема виникає тоді, коли пізній сон не відповідає природному циркадному ритму й одночасно змушує людину вставати рано.

Циркадний ритм — це внутрішній приблизно 24-годинний цикл, який регулює сон, температуру тіла, гормональні процеси, апетит і метаболізм. Найсильнішим сигналом для цього годинника є світло. Увечері за нормальних умов мелатонін поступово підвищується, а ближче до ранку організм уже готується до пробудження.
Якщо людина регулярно засинає дуже пізно, але все одно встає о сьомій через роботу чи навчання, вона скорочує тривалість сну й пропускає частину природного вікна відновлення. Це може погіршувати настрій, увагу, апетит і контроль глюкози.
Проте хронотипи відрізняються. Деякі люди природно схильні засинати пізніше й прокидатися пізніше. Якщо «сова» стабільно спить достатні 7–9 годин і графік не конфліктує з роботою, сам факт сну після опівночі не означає автоматичної шкоди.
Значно гірше постійно змінювати режим. Коли в будні людина лягає о 23:00, а у вихідні о 03:00, внутрішній годинник переживає щось схоже на маленький джетлаг. Така нерегулярність часто погіршує якість сну навіть при достатній кількості годин.
Для переходу на ранніший режим корисно працювати зі світлом. Яскраве ранкове освітлення допомагає зсунути циркадний ритм раніше, а приглушене світло ввечері й менше екранів перед сном полегшують природне засинання.
Тож універсальної «найкращої години» немає. Для більшості дорослих важливіші три речі: достатня тривалість сну, регулярність і відповідність графіка природному ритму. Якщо ви лягаєте після опівночі, але спите повноцінно й добре почуваєтесь, проблема може бути значно меншою, ніж у людини, яка засинає о 23:00, але спить лише п’ять годин.
https://stan.space/koly-krashhe-lyagaty-spaty-fahivczi-nazvaly-najgirshyj-chas-dlya-zasynannya/

4462