4425
Нове моделювання показало, що припливні сили Місяця й Сонця можуть у певних умовах запускати так звані повільні землетруси — рухи вздовж розломів, під час яких енергія вивільняється значно повільніше, ніж при звичайному сейсмічному поштовху. Самі припливні напруження дуже слабкі, але якщо розлом уже перебуває близько до критичного стану, навіть такого додаткового навантаження може виявитися достатньо для початку ковзання.
Місяць і Сонце впливають не лише на океанські припливи. Їхня гравітація деформує й тверду земну кору, створюючи невеликі циклічні напруження величиною в кілька кілопаскалів. Для більшості розломів цього замало, але деякі ділянки тектонічних плит можуть бути настільки близькими до межі нестабільності, що реагують навіть на такий слабкий сигнал.
Дослідники припускають, що важливу роль може відігравати резонанс. Ситуацію порівнюють із гойдалкою: невеликий поштовх, якщо він повторюється в правильному ритмі, поступово підсилює рух. Аналогічно, якщо період припливного навантаження збігається з природним часом реакції конкретної ділянки розлому, накопичений ефект може сприяти ковзанню.
Повільні землетруси часто не відчуваються людьми, але вони важливі для розуміння того, як накопичується й вивільняється напруження в земній корі. У деяких регіонах такі події можуть бути частиною циклу, що передує сильнішим розривам. Саме тому вивчення слабких зовнішніх тригерів потенційно допоможе точніше оцінювати поведінку небезпечних зон субдукції.
Вчені не стверджують, що Місяць або Сонце «створюють» землетруси з нуля. Основна енергія накопичується через рух тектонічних плит. Припливні сили можуть лише стати останнім невеликим поштовхом у системі, яка вже перебуває близько до моменту зриву.
