4296
WD-40 давно став майже універсальним символом гаражної автохімії. Його використовують для заіржавілих болтів, скрипучих петель, замків, видалення бітуму, клею та вологи. Проблема починається тоді, коли аерозоль сприймають як повноцінне мастило для будь-якого механізму. Насправді склад WD-40 добре працює у певних задачах, але в інших може пошкодити гуму, зменшити зчеплення поверхонь або створити небезпечну слизьку плівку.
Один із найбільш виправданих сценаріїв — заіржавіле різьбове з’єднання. Засіб проникає у стики, витісняє вологу й допомагає зрушити гайку або болт, який давно не відкручувався. Так само його можна використовувати для короткочасного усунення скрипу у дверних петлях, капоті чи механізмі замка. Проте після цього для довготривалого ефекту краще нанести спеціальне мастило, оскільки WD-40 не створює настільки стійкого шару, як літієві, силіконові або інші профільні склади.
Корисним є й очищення твердих пофарбованих поверхонь від бітуму, клею чи слідів комах, але спочатку засіб варто перевірити на непомітній ділянці. Різні лаки, декоративні плівки й пластики можуть по-різному реагувати на розчинники. Після очищення поверхню бажано промити, а не залишати маслянисту плівку на кузові надовго.
Найнебезпечніше — наносити WD-40 на ремені та гальмівні деталі
Популярна «порада» бризнути на свистячий ремінь може закінчитися дуже дорого. Приводний ремінь або ремінь ГРМ повинні працювати з правильним тертям і матеріальною стабільністю. Нафтопродукт може змінити властивості гуми, викликати набухання або зробити поверхню слизькою. У випадку ГРМ перескок ременя на кілька зубців здатен призвести до зустрічі клапанів із поршнями й капітального ремонту двигуна.
Так само небезпечно використовувати WD-40 біля гальмівних колодок, дисків або всередині гідравлічних циліндрів. Будь-яка масляниста плівка на фрикційній поверхні різко знижує ефективність гальмування. Гумові манжети й ущільнювачі гальмівної системи теж розраховані на спеціальні рідини та мастила, а не на універсальний аерозоль.
Не варто рясно обробляти й гумові ущільнювачі дверей, люка, багажника та двірники. Частина гуми не є стійкою до олив і вуглеводнів, тому з часом може розбухати, втрачати еластичність або руйнуватися. Для таких деталей існують силіконові засоби, які значно безпечніші.
У салоні та біля гарячих деталей теж потрібна обережність
Бризкати WD-40 у район педалей заради усунення скрипу небезпечно: навіть невелика кількість на поверхні педалі або підошві взуття робить її слизькою. Якщо скрипить шарнір педального вузла, потрібно точно знайти точку тертя й використовувати відповідний матеріал, а не розпилювати аерозоль навмання.
Для шкіряного салону WD-40 теж не підходить. Спочатку поверхня може виглядати блискучішою, але розчинники здатні витягувати частину олив із шкіри, роблячи її сухішою й жорсткішою. У довгостроковій перспективі це підвищує ризик тріщин і зміни кольору.
Окрема небезпека — вогонь і розпечені деталі. Аерозоль містить горючі компоненти та газ-витіснювач, тому його не можна розпилювати біля вихлопного колектора, відкритого полум’я чи інших гарячих поверхонь.
WD-40 залишається дуже корисним засобом, якщо використовувати його як проникну, водовитіснювальну та очищувальну рідину, а не як універсальне мастило. Головне правило просте: якщо вузол має гуму, фрикційну поверхню, спеціальне мастило або працює при високій температурі, краще спочатку перевірити рекомендації виробника й обрати профільний продукт.
https://www.avtomir.ua/articles/de-mozhna-a-de-ne-mozhna-zastosovuvaty-wd-40/
