4369
В оазисі Дахла на заході Єгипту археологи відкрили рідкісну пірамідальну гробницю римської доби, яка поєднує одразу кілька культурних традицій. Усередині споруди збереглися давньоєгипетські поховальні сцени, грецький напис із 19 рядків і предмети, пов’язані вже з римською епохою. Саме така суміш робить знахідку особливо важливою для розуміння того, як у пізньому Єгипті перепліталися місцеві, елліністичні та римські уявлення про смерть і потойбічне життя.
Гробницю спорудили з глиняної цегли в некрополі Бір-аль-Шагала. За плануванням вона могла призначатися для поховання подружжя, хоча остаточно встановити особи похованих дослідники ще не можуть.
Однією з найцінніших знахідок стала кам’яна поховальна стела з 19-рядковим текстом давньогрецькою мовою. Напис присвячений чоловікові на ім’я Пісехт, який, за попередньою інтерпретацією, міг бути суддею або людиною з адміністративним статусом.
Текст датують кінцем III — початком IV століття нашої ери. Для цього періоду характерне активне співіснування кількох мовних і релігійних традицій, тому грецький напис у поєднанні з єгипетською символікою добре відображає культурне середовище оазису.
До входу в гробницю ведуть 14 сходинок. Сам портал оздоблений ієрогліфічними поховальними заклинаннями, крилатим сонячним диском і зображеннями кобр — символами, добре відомими ще з давньоєгипетської традиції.
Археологи також виявили сцену сьомої години «Імі-Дуат» — стародавнього тексту про подорож Сонця та померлого через потойбічний світ. Для некрополя Бір-аль-Шагала це перше відоме зображення такого типу.
Внутрішня частина споруди складається із залу зі склепінчастою стелею та двох поховальних камер. Над ними колись височіла пірамідальна надбудова, завдяки якій гробниця й отримала свою незвичну форму.
Серед супровідних предметів археологи знайшли стіл для жертвоприношень, керамічний посуд та бронзову монету із зображенням імператора Костянтина. Саме ця монета допомагає уточнювати час, коли споруда або її окремі частини могли використовуватися повторно.
Дослідники не виключають, що гробницю відкривали й використовували в різні періоди. Для єгипетських некрополів це не було рідкістю: старі поховальні споруди могли пристосовувати до нових поховань або ритуалів.
Знахідка особливо цікава тим, що показує поступову трансформацію єгипетської поховальної культури. Навіть через століття після включення Єгипту до складу Римської імперії місцеві символи, божества та тексти не зникли, а продовжували співіснувати з грецькою мовою та римською адміністративною культурою.
Подальше вивчення напису, архітектури та предметів із гробниці може допомогти археологам точніше відтворити соціальний статус похованих і зрозуміти, як жителі оазису Дахла поєднували різні традиції у власних уявленнях про смерть.
