4367
Науковці отримали прямі спостережні докази того, що Атлантична меридіональна перевертальна циркуляція — AMOC — стабільно слабшає вже майже два десятиліття. Ця система океанічних течій переносить величезні обсяги тепла між тропіками та північчю Атлантики, тому навіть відносно повільна зміна її сили може впливати на погоду, рівень моря та клімат одразу в кількох регіонах світу.
AMOC часто описують як гігантський океанічний конвеєр. Тепла поверхнева вода рухається з тропіків на північ уздовж Атлантики, віддає тепло атмосфері, охолоджується й стає щільнішою. У високих широтах вона занурюється на глибину понад кілометр і повертається на південь уже як холодний глибинний потік.
Саме ця циркуляція переносить значну кількість тепла до Північної Атлантики й впливає на клімат Європи, східного узбережжя Північної Америки та інших регіонів. Вона також бере участь у глобальному перерозподілі вуглецю, поживних речовин і кисню в океані.
Довгий час вчені сперечалися, чи справді AMOC уже слабшає під впливом сучасного потепління. Частина доказів ґрунтувалася на кліматичних моделях, непрямих історичних індикаторах або відносно коротких серіях спостережень.
Нова робота команди з Морської школи Розенстіля Університету Маямі спирається на прямі багаторічні вимірювання з чотирьох глибоководних станцій уздовж західного краю Північної Атлантики.
Прилади, закріплені на дні, протягом майже 20 років вимірювали тиск, температуру, щільність води та швидкість глибинних течій. Така тривала серія дозволяє краще відрізняти реальний багаторічний тренд від короткочасної мінливості океану.
Дані показали стійке послаблення нижньої гілки циркуляції — потоку холодної щільної води, яка рухається на південь. Оскільки цей ефект спостерігається на великій території та протягом двох десятиліть, автори вважають його системною зміною.
Одним із можливих чинників є глобальне потепління. Тепліша вода має меншу щільність, а додаткове надходження прісної води від танення льодовиків і збільшення опадів теж робить поверхневі води легшими.
Якщо вода на півночі Атлантики занурюється гірше, весь «конвеєр» може працювати слабше. Саме такий механізм давно передбачають кліматичні моделі.
Подальше послаблення AMOC потенційно матиме нерівномірні наслідки. Менше перенесення тепла на північ може впливати на зимові температури в Європі, змінювати траєкторії штормів і режими опадів.
На східному узбережжі США уповільнення течій може сприяти локальному підвищенню рівня моря. Океанічна циркуляція впливає на розподіл водної маси, тому зміна швидкості потоків здатна змінювати висоту поверхні океану навіть без додаткового танення льоду.
У тропіках і субтропіках можливі зміни мусонів та сезонних опадів. AMOC пов’язана з великомасштабним перенесенням енергії між півкулями, тому її зміна може впливати на положення зон дощів.
Водночас дослідники не говорять про неминучий раптовий «колапс» системи. Послаблення протягом 20 років є важливим сигналом, але воно не означає, що циркуляція скоро повністю зупиниться.
Для цього потрібні довші спостереження та подальше моделювання. Океан має сильну природну мінливість, а різні частини AMOC можуть реагувати на потепління неоднаково.
Головна цінність нового результату — у переході від переважно непрямих оцінок до тривалого прямого вимірювання. Якщо тенденція збережеться, вона стане одним із найважливіших індикаторів того, як глобальне потепління вже перебудовує великі океанічні системи.
